Найотруйніша риба Чорного моря – Морський дракончик (Trachinus draco)
Морський дракончик (Trachinus draco) – найотруйніша риба не лише чорноморського, а й усього європейського узбережжя. Вона живе у водах Середземного, Чорного морів, європейського узбережжя Атлантичного океану, біля берегів Чилі, західного та північного узбережжя Африки.
Морський дракончик має змієподібне, сплощене з боків видовжене тіло (до 40 см, але зазвичай 15-20 см), за що її називають рибою-змійкою. Її спина строката, жовтувато-коричнева, за інтенсивністю рваних смужок якої можна відрізнити цього представника від невинного бичка. Бічні плавці риби зеленого відтінку, а край її хвостового плавця майже чорний.
Її отруйні залози розташовані в основі голок першого спинного плавця і шипів зябрових кришок, краї яких теж пофарбовані в чорний. Якщо наступити на рибу або взяти її в руки, то гострі голки плавців встромляються глибоко в тканини, завдаючи пекучого болю, викликаючи втрату свідомості і навіть позбавляючи дару мови.
Отрута поширюється швидко, надаючи ураженій ділянці і тканинам, що знаходяться поруч, синюшний колір, формуючи набряк. Якщо людині не надати своєчасну медичну допомогу, то, в крайньому випадку, може наступити відмирання тканин або паралізація ураженої частини тіла, судячи з літературних джерел, були випадки смертельних випадків.
Іноді симптоми отруєння виявляються маренням, нудотою, судомами, серцевою недостатністю. За токсичність її отрути рибу ще називають морським скорпіоном. При ураженні шипом морського дракончика потерпілому потрібно накласти джгут або закрутку з хустки вище за місце ураження, якомога ближче до рани. Джгут не можна тримати понад 15 хвилин.
Потім необхідно промити ранку, видалити з неї шипи риби, що залишилися. Бо вскладі отрути міститься білок, щоб його зруйнувати, потрібно помістити місце уколу в гарячу воду з розчиненим в ній сульфатом натрію. Для знеболювання застосовують новокаїнову блокаду. Обов'язково треба доставити постраждалого до медичного закладу.
Морський дракончик - хижий мешканець пухкого донного ґрунту. Він майстер маскування і полює із засідки. Закопавшись у пісок або мул так, що видно тільки частину його спини, рот, шипи плавців і очі, що передбачливо перебувають на верхній частині величезної голови, він готується до кидка. Влучним стрімким випадом він захоплює у великий рот дрібних рибок або ракоподібних.
Незважаючи на те, що ця тварина має отруйні залози, її м'ясо їстівне та смачне. Його їдять у в'яленому, смаженому та вареному вигляді. Однак не слід забувати, що навіть у мертвого дракончика шипи з отруйними залозами залишаються небезпечними. Тому перед приготуванням, потрібно обстригти або обрізати шипи першого спинного плавця і зябрових кришок риби.