Навіщо вивчати іноземні мови в епоху технологій.
Нещодавно ABBYY LS домовилася з Xerox про встановлення копіювальних пристроїв її програми перекладу. У Skype можливі переклади дзвінків у режимі реального часу 7 мовами, а повідомлень – 50. Здається, що можна більше не зубрити відмінювання дієслів та правила використання прийменників та артиклів (які найважче даються українцям) і зосередитися на чомусь іншому (так ось хоча б повчитися програмувати). Чи все ж таки ні? Ми розпитали експертів, чому в еру штучного інтелекту все ж таки важливо вивчати іноземні мови.
Артем Кумпель, віце-президент, директор департаменту Lingvo та мобільних продуктів компанії ABBYY:
Машинний переклад може успішно застосовуватися в тих випадках, коли необхідно зрозуміти загальний зміст тексту. дізнатися про всі тонкощі перекладу у професійної спільноти, а також допомогти іншим користувачам підібрати найбільш вдале значення.
Ігор Любимов, менеджер продуктів LinguaLeo:
По-друге, нова мова – це новий спосіб мислення. Мова – це не лише набір слів та правил, а й цілий пласт культури та психології цілого народу, нації. Англійська мова відображає стрімкість бізнесу, японська буде вражати глибиною сенсу в одному єдиному ієрогліфі, ну а українська неповторна в описах чого завгодно.
Автоматичні перекладачі не можуть передати культурологічні та психологічні особливості, які пізнаються при вивченні мови, та допомагають у спілкуванні. Набагато складніше, наприклад, переконати ділового партнерау чомусь, спілкуючись із ним через призму свідомості перекладача чи машины. По-третє, вивчення другої мови розвиває мозок. Діти-білінгви в цілому краще адаптуються до нових обставин, а здатність говорити двома мовами у дорослих часто корелює з розвиненими аналітичними здібностями.
Протягом кількох років машинне навчання перейде на новий рівень у сферах розпізнавання та синтезу мови, зіставлення текстів різними мовами, що дозволить кратно підвищити якість та швидкість перекладу будь-яких текстів, будь то сленг, рідкісні прислівники та акценти, але дуже малоймовірно, що всі ці технології стануть доступні широкому колу споживачів у найближчому майбутньому".
Олександр Лар'яновський, керуючий партнер онлайн-школи англійської мови Skyeng:
Рано чи пізно більшість робіт візьмуть на себе автоматичні алгоритми. літа, і це станеться найближчим десятиліттям.
Є інший бік. По-перше, досі треба дожити. Світ розвивається настільки швидко, що навіть за 5 років можна безнадійно відстати у своїй кар'єрі. Альтернатива - жити в "прокляття кирилиці", коли ви навіть не знаєте, що саме НЕ переклав на українську.
По-друге, якщо у вашій роботі мова не дуже потрібна, то машинного перекладу вам вистачить. А якщо мова основа вашої професії? І, зауважу, це не лише й не так гуманітарні області. Дуже важливо точно і ємно вміти говорити практично у всіх галузях з рівня вище за нижчий виконавський. І тут набирає чинності конкуренція. Якщо всі говорять через алгоритми однаково, то той, хто краще говорить,досягне успіху швидше і легше.
Загалом, звичайно, для побутового рівня типу "як приїхати в іншу країну і не померти з голоду" алгоритми більш ніж достатні. Але заради цього, насправді, ніхто й не вчить мову - якщо підсумувати всі гроші, витрачені на навчання мови заради такої мети, розділити на кількість годин, проведених у розмовах в іншій країні, то з'ясується, що найняти перекладача значно дешевше”.
Дмитро Зеленський, тренер технічної підтримки з хмарних рішень Acronis:
Якщо не лізти в технічні нетрі, то я б порівняв ідею використання автоматичних перекладачів з використанням будь-яких інших досягнень людської думки. не менш багато хто воліє не тільки ходити пішки, коли це можливо, але ще й бігати вранці.
Регулярні заняття спортом допомагають тримати наше тіло у тонусі, а мови допомагають тримати у тонусі наш мозок. Та й навряд чи комусь сподобається настільки залежати від техніки, щоб тільки з її допомогою відповідати перехожому на вулиці на просте запитання " котра година?".
Андрій Хромишев, старший програміст-розробник у компанії Acronis:
"Секрет "чому треба вчити мови" простий. Щоразу, коли ми вчимо нову мову, наш мозок утворює нові нейронні зв'язки, мовний апарат стає більш розвиненим, і ми вчимося формувати думки іншими одиницями. Ми стаємо розумнішими, вивчаючи щось нове і незвичне.
Технології завжди хороші, але є й існуватимуть ситуації, коли цих самих технологій не виявляється під рукою в невідповідний момент. Не варто забувати про суто машинну природу технологій:ніколи автоматичний переклад, від того ж Google Translate, не зрівняється з текстом, підготовленим перекладачем – у ньому не буде життя. Відмінним прикладом може бути і мій особистий досвід. Колись я жив у Китаї, а китайська мова настільки інша, що мені дуже важко підібрати слова, що описують цю різницю. Інтернет-сторінки, перекладені українською за допомогою Google Translate, читаються незвичайно, начебто сенс і зрозумілий, але щось не те, що вислизає сама суть. Вся повнота і багатогранність емоцій, специфічні мовні висловлювання, загалом, усе те, що ховається за поняттям "мовний бар'єр", стає доступним тільки після якісного вивчення мови.
Наталія Матєєва, директор підрозділу "Навчання за кордоном" Education First:
