Неймовірні історії створення великих брендів
"Хочеш насмішити Господа, розкажи йому про свої плани", - говорить відоме прислів'я.
Творці брендів та модних будинків, про які ми вам зараз розповімо, навіть не думали веселити Всевишнього та грандіозних планів щодо створення модних імперій не будували. Вони взагалі не планували займатись модою. Напевно, саме тому їм удалося створити справді культові речі.
Louis Vuitton: від скрині до валізи.
Компанію 'Louis Vuitton' заснував у 1854 році син столяра Луї Віттон (Louis Vuitton). Він народився у невеликому містечку Франш-Конте на сході Франції. У 14 років Луї пішки вирушив на заробітки до Парижа (а це, між іншим, майже 400 кілометрів!). У столиці він став помічником майстра з виготовлення дорожніх скринь.
У цій справі юний Віттон так досяг успіху, що незабаром став особистим майстром імператриці Євгенії (Eugenia) і відкрив власний магазин на Єлисейських Полях.
У 1858 році Віттон створив полегшену плоску скриню на зміну важкій і громіздкій, прообраз сучасної валізи. Винахід цієї аристократії дуже сподобався, оскільки з розвитком залізниць люди стали більше подорожувати, і їм знадобилися легші та зручніші способи перевезення речей.
Після смерті Луї його справу продовжили сини. Один з них, Жорж (George), роздратований кількістю підробок сумок і валіз 'Louis Vuitton', придумав фірмовий принт-тиснення Monogram з логотипом 'LV', щоб боротися з фальшивками. Як ми тепер знаємо, це йому не допомогло. Натомість сам принт став по-справжньому культовим.
Сьогодні бренд має 350 магазинів у 53 країнах.
Hermes: найкраща збруя у Парижі.
Модний будинок 'Hermes' був заснований в 1837 в Парижі як сідельна майстерня. В ті часиякісна збруя та дороге сідло могли сказати про стан та становище людини в суспільстві стільки ж, скільки зараз говорять дорогі аксесуари.
Засновник марки Тьєррі Ермес (Thierry Hermes) свою справу знав чудово: його сідла з фірмовим великим стібком були у всіх поважаючих себе наїзників. Ермес обслуговував імператорські стайні Франції, Іспанії, Великобританії та України. Після смерті Тьєррі його справу продовжили діти та онуки. У 20-ті роки минулого століття, коли аристократія почала активно пересідати з коней на автомобілі, будинок Hermes вперше диверсифікував свій бізнес і почав виробництво шкіряних аксесуарів - ременів і сумок.
При цьому відмінні риси марки – якісна шкіра та великий сідельний стібок – збереглися. Вони забезпечували товарам особливий шик та міцність. Пізніше на додаток до аксесуарів бренд почав випуск спортивного одягу, до якого ще пізніше додалися повсякденний одяг та люксові товари для дому. У колекціях 'Hermes' завжди присутні три знакові речі: сумки'Kelly' та 'Birkin ', а також квадратні шовкові хустки-каре.
Щороку компанія випускає нові хустки з принтами на різні теми – від картин імпресіоністів до історії повітроплавання, і при цьому щороку в колекціях обов'язково присутня «кінська тема» як данина історії модного будинку. І до речі, 'Hermes', як і раніше, випускає і сідла, і упряж.
Gucci: ще одна кінська історія.
Цього разу бізнес виявився вдалим, і незабаром Гуччі вирішив розширити асортимент магазину за рахунок дамських сумок. Перепродавати товари інших виробників виявилося не надто вигідно, тому Гуччіо став створювати власні сумки під маркоюLa Gucci Vita. Для неї був розроблений фірмовий логотип та принт у виглядіпереплетених букв G, який незабаром став популярним у всьому світі. Іншим пізнаваним символом компанії стала смугаста тасьма, прообразом якої була кінська підпруга. Тепер вона прикрашає і ремені та сумки марки. А в 1947 році була вигадана перша it-bag 'Gucci' – сумка з бамбуковою ручкою, яка в різних інтерпретаціях «перевидається» досі.
Продаж одягу Hugo Boss.
Скромний власник невеликої німецької мануфактури з виробництва робочих комбінезонів і халатівХьюго Босс (Hugo Boss) і подумати не міг, що колись речі з його ім'ям на ярличку носитимуть міністри та президенти. Свою справу він заснував у 20-х роках XX століття, коли вся Німеччина переживала економічний занепад. Перед Другої світової війни компанія почала обслуговувати потреби нацистської армії, тому після війни вона була практично розорена. Сам Босс помер у 1948 році, але за кілька років родичі вирішили відродити його справу.
Назва'Hugo Boss' здалася їм комерційно привабливою, так як вона легко читається і однаково вимовляється практично всіма європейськими мовами. Марка почала випускати елегантні чоловічі костюми і незабаром спромоглася скласти конкуренцію італійським будинкам моди, які на той час диктували правила у світі чоловічого стилю.