Незвичайні дивні професії
У семи країнах світу безпеку перельотів забезпечують озброєні співробітники служб повітряної безпеки. Вони подорожують інкогніто, у цивільному одязі, щоб не привертати до себе уваги, і за необхідності можуть знешкодити терористів чи бешкетників.
Повітряні маршали під виглядом звичайних пасажирів супроводжують рейси підвищеного ризику, і в екстреній ситуації вони мають право застосовувати силу, вдягати наручники, використовувати електрошокери і навіть вогнепальну зброю.
Щоб стати повітряним маршалом, потрібно пройти серйозну підготовку: базовий семитижневий курс для працівників органів правопорядку та спеціальне навчання, під час якого кандидати вивчають конституційні закони, спостереження за поведінкою, тактику оборони, екстрену медичну допомогу, проходять стрілецьку підготовку. Особлива увага приділяється стрільбі, оскільки співробітники цих служб зобов'язані виконувати свою роботу у стиснутому просторі авіалайнерів.
Повітряні маршали працюють у Великій Британії, США, Канаді, Індії, Австрії, Франції, Австралії. Подібна служба існувала і в СРСР, і з 2011 року звучать пропозиції відтворити її в сучасній Україні, але остаточного рішення поки що не прийнято.
Дивне слово, яке означає «професійний крутильник сигар». Професію можна придбати лише на батьківщині сигар – у Кубі. І ось що цікаво – професіоналом можна стати лише після закінчення десятирічного навчання.
Щороку від 20 000 до 40 000 айсбергів відколюються від льодовиків Гренландії та за допомогою підводних течій потрапляють до Північної Атлантики. Там вони стають потенційною загрозою для нафтових платформ, що розташовані біля узбережжя Ньюфаундленду. Щоб уникнути зіткнення, нафтові компанії наймають фахівців із боротьби зкрижаною небезпекою.
Коли айсберг опиняється в безпосередній близькості від платформи, його буксують подалі, використовуючи для цього спеціальні якорі та троси, довжина яких може досягати 1,5 км, а діаметр — 12 см. Троси протягують навколо крижаної брили та закріплюють на кормі корабля. Відстань між судном та айсбергом має становити як мінімум 0,5 км, щоб уникнути катастрофи, якщо гігантська крижина під час транспортування перекинеться. Буксирування айсберга може тривати до 72 годин.
Дегустатор котячої їжі
Є така професія – дегустатор котячого корму. Можливо, хвостаті впоралися б із цією місією самостійно, але жодна кішка не зможе поділитися своїми смаковими відчуттями та розповісти про те, наскільки якісним був її обід.
Для цих цілей у компаніях, які виготовляють продукцію для свійських тварин, працюють цілі команди фахівців, які ретельно стежать за якістю котячого корму. Запах, смак, консистенція, післясмак, зовнішній вигляд – усі параметри під контролем. Протягом дня цим відважним людям доводиться перепробувати більше десятка різних кормів, а головна вимога до представників професії — ретельно пережовувати котячі делікатеси, щоби переконатися в тому, що в них відсутні жили та дрібні частини кісток. Професійні дегустатори оцінюють продукт з погляду споживача та вміють визначати аромати, які сподобаються кішкам або відштовхнуть їх.
Ця праця добре оплачується: приблизно $30 000 - 75 000 на рік залежно від досвіду та кваліфікації спеціаліста.
За це наглядач отримував $20 000 на місяць протягом півроку. Крім того, фахівцю надали будинок з басейном, трьома спальнями та двома ванними кімнатами, а також поле для гольфу.
Щоправда, людина, якій пощастило попрацювати в раю, стверджує, що це пекельна праця: робочий день починається на світанку, проходить у роз'їздах і закінчується далеко за північ. Робота мрії часом буває смертельно небезпечною: Бен Саутхолл мало не загинув від укусу отруйної медузи.
Втім, шукачів пригод це не зупиняє: у 2016 році було оголошено конкурс на посаду наглядача острова на Мальдівах, у 2017-му волонтери вирушили на острів Матсайкер біля узбережжя Тасманії, щоб охороняти природу, зустрічати відвідувачів та спостерігати за погодою.
Портний для слона
Вже 50 років Кишинчанд Чадірам Тадані шиє одяг для слонів, які беруть участь у буддійських фестивалях на Шрі-Ланці. Під час святкової ходи вулицями міст проходять не лише танцюристи, барабани та факелоносці, а й 100 храмових слонів у складному вбранні — розшитих попонах, прикрашених різнокольоровими лампочками. Кравець розробляє дизайн святкових костюмів та втілює власні ідеї у життя. "Коли я побачив погано одягнених слонів, тоді як люди були добре одягнені, я і вирішив робити цю роботу", - каже він. Тадані пошив понад 2500 суконь, кожне з яких ще п'ять років тому коштувало від 50 000 до 150 000 ланкійських рупій (від $400 до $1000). Тож робота слонового кравця — не лише творче, а й прибуткове заняття.
У лондонській королівській фортеці птахів бережуть як зіницю ока. Тауерські ворони оточені безмежною турботою та увагою — адже, згідно з легендою, якщо вони відлетять, Тауер звалиться, а разом із ним зникне й англійське королівство.
За благополуччя пернатих відповідає єдиний у світі охоронець воронів. Цю посаду заснували ще у XVII столітті за указом короля Карла II, який наказав тримати у замку шістьох чорнихптахів. О 4:30 ранку охоронець воронів випускає їх із клітин, вітаючи кожного на ім'я, напує та годує своїх підопічних, перевіряє, чи здорові вони, чистить клітини. У щоденному раціоні тауерського ворона — 200 г сирого м'яса та печінку, раз на два дні птахи отримують варене яйце в шкаралупі та кроляче м'ясо зі шкіркою. Кожні три тижні воронам підрізають махове пір'я на правому крилі, щоб вони не полетіли.
Робочий день зберігача закінчується о пів на десяту, коли він замикає воронів у клітини. У унікального фахівця нестандартний графік: сім робочих днів та два вихідні, а також семитижнева відпустка.