НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
В. ВОЛОДИМИРІВ у 1971 - 1984 pp. був одним із помічників члена Політбюро ЦК КПРС, першого секретаря ЦК Компартії Казахстану Д. А. Кунаєва. Очевидець багатьох подій недавньої історії знайомить читачів із деякими керівниками тих років
В. ВОЛОДИМИРІВ у 1971 - 1984 pp. був одним із помічників члена Політбюро ЦК КПРС, першого секретаря ЦК Компартії Казахстану Д. А. Кунаєва. Очевидець багатьох подій недавньої історії знайомить читачів із деякими керівниками тих років.
Кунаєв на той час був членом Військової Ради нині скасованого САВО – Середньоазіатського військового округу. Хоча стратега він із себе не зображував, не міг не бачити плачевного стану місцевої цивільної оборони.
Міністр оборони СРСР А. А. Гречко шанував своєю увагою та присутністю не тільки САВО, а й Казахстан загалом.
У Кургальджинському заповіднику, на самій цілині, Гречко з вертольота лупцював білих лебедів та рожевих фламінго. Йому не важливими були птахи як "видобуток". Йому подобався сам "процес". Стріляв влучно.
В ОДИН із чергових своїх наїздів Андрій Антонович привіз із собою орден для вручення САВО та кілька орденів для вручення найвищим офіцерам округу. Це і було зроблено в урочистій обстановці, де зібралися повпреди Казахстану та середньоазіатських республік. Увечері в по- царськи прикрашеній їдальні Алма-Атинського вищого загальновійськового командного училища імені маршала Конєва гості слухали розлогого виступу маршала Гречка.
Почавши "від Адама та Єви", Андрій Антонович наблизив слухачів до поточного моменту і в півкрику запевнив гостей, генералів та старших офіцерів:
"Війна, дорогі товариші, з Китаєм неминуча! Не-из-беж-на. Це буде страшна війна. Але в ній, товариші, перемога - за нами."У правій руці маршал стискав кришталевий фужер. Горілка хлюпала на білу накрохмалену скатертину. Напередодні військовий транспортний літак безпосередньо доставив під Алма-Ату з Прибалтики, за маршальськими поняттями, потрібну кількість ящиків із сорокаградусним литовським "Кристалом".
Навряд чи маршал, навіть під впливом "Кристала", розвивав лише свою особисту концепцію. Тут чувся голос "полководця з Малої землі".
На честь багатьох слухачів, заклинання міністра оборони про неминучість війни з Китаєм осягали холодним скепсисом і навіть іронічним ремствуванням. Інші ж взагалі не слухали їх, а йшли у посилену дегустацію рідкісного в казахстанських краях "Кристала".
"Ти, Владиславе Васильовичу, не чув - я не говорив. Але, здається, міністр оборони у нас - дурнів".
У КВІТНІ 1976 року портрет Гречка з'явився в газетах у чорній рамці. Це було незадовго до смуги смертей у Брежнєвському Політбюро, Гречко помер у себе на дачі. Заснув у кріслі, гортаючи товсті журнали.
І все ж, коли я питав льотчиків САВО: "Чи буде війна з Китаєм?" - поглинені побутовими турботами, вони відповідали:
"Ми тобі точно говоримо – ніякої війни не буде! Але ти нам скажи – коли в магазинах з'явиться м'ясо?"