Олеандр звичайний отруєння

отруєння
ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ

Nerium oleander, серцевий глікозид, відноситься до сімейства кутрові (Аросуnасеае), рід олеандр, великий вічнозелений чагарник.

В Україні олеандр вирощують на півдні, у північних районах зустрічається лише як кімнатна культура, використовується для озеленення приміщень, у зимових садах. У природі олеандр завжди росте біля води. Назва роду походить від грецького слова neros, nerion – вологий, сирий.

Серцеві глікозиди олеандрин та дигітоксигенін у малих дозах стимулюють роботу ослабленого серцевого м'яза, але при передозуванні ведуть до порушення внутрішньосерцевої провідності. При отруєнні серцеві глікозиди, блокуючи мембранозв'язану Na-K-аденозинтрифосфатазу (Ма',К

-АТФазу), викликають злоякісні аритмії, шлуночкові ектопії. Порушення провідності можуть тривати протягом 3-6 днів, даючи класичну картину отруєння наперстянкою, наприклад у вигляді надшлуночкової тахікардії з передсердношлуночковою блокадою. Сік олеандру, прийнятий внутрішньо, викликає блювоту, діарею, пригнічення свідомості. У важких випадках отруєння розвиваються гостра серцево-судинна недостатність, глибокий розлад свідомості, аж до коми. Смерть настає від зупинення серцевої діяльності.

У літературі згадується жінка 30 років, яка госпіталізована в стані кардіогенного шоку після вживання замість чаю настою з олеандру. При обстеженні виявлено ідіовентрикулярний ритм серцевої діяльності та злоякісна гіперкаліємія – концентрація К у крові 6,6 мекв/л. Смерть хворої настала за годину після безуспішної інтенсивної терапії та реанімації.