Оливкове дерево
Оливкова олія є основним продуктом харчування у Середземноморському регіоні. На сьогоднішній день виробництво оливок (Olea europaea) складає близько 17,5 млн. тонн зелених та чорних столових оливок, а також 3,1 млн. тонн оливкової олії з 10,5 млн. га садів.
86% від загального обсягу виробляється у Середземноморському регіоні, провідними виробниками є Іспанія та Італія. Іспанія, Італія, Греція, Туреччина та Туніс є найбільшими світовими виробниками оливкової олії, їхня сумарна частка становить згадані 86% світового виробництва оливкової олії. За останні кілька років вирощування оливок стабільно поширюється на велику кількість географічних зон, у відповідь на збільшення споживання оливкової олії, завдяки її поживній цінності та визнаним корисним властивостям для здоров'я. Споживання оливкової олії стабільно поширюється по всьому світу, хоча поки що провідні країни-виробники оливкової олії є одночасно й найбільшими її споживачами. Частка країн Євросоюзу становить 71% світового споживання оливкової олії. Іншими великими ринками споживачів є США, Канада, Австралія та Японія.
Вирощування маслин зосереджено між 25-42 ° широтами північної та південної півкулі, особливо поширене в Середземноморському регіоні, для якого типова м'яка дощова зима та спекотне сухе літо. Для розвитку квіткових зав'язків оливкового дерева необхідні два прохолодні зимові місяці із середніми температурами, що коливаються між 1,5 та 10°C. Деякі сорти дерев пристосовані до місцевостей із вищими зимовими температурами, але за цих умов спостерігається зменшення кількості квіток. Високі температури та сухі вітри стають причиною поганого зав'язування плодів та надмірного опадання.молодих плодів, а інші плоди на дереві за таких умов зморщуються. Місцевості, які отримують середньорічну норму опадів 400-700 мм, є найбільш сприятливими для вирощування оливкового дерева. Додаткове зрошення у літній період підвищує врожайність на 30-50%. Довге, сонячне, тепле літо сприяє підвищенню вмісту олії у плодах. Оливкові дерева добре переносять вологість у межах 40-60%. Висока вологість (більше 80%) у період цвітіння призводить до обпадання квіток та зараження пліснявою. Оливкове дерево - це рослина, якій необхідна тривала тривалість світлового дня, оскільки тепла погода та сонячне світло (від 2400 до 2700 сонячних годин на рік) дуже сприятливі для рослини. Цінними сортами вважаються Арбекіна, Барнеа, Коронійка, Манцанілло, Каламата та Арбозана.
Оливкові дерева добре адаптуються до цілого ряду різновидів ґрунту: глибоким, добре дренованим, жирним суглинкам, піщаним суглинкам, мулистим суглинкам і мулистим жирним суглинкам з оптимальним pH ґрунту в 5,0-7,5. Культура дає непогані врожаї навіть на виснажених ґрунтах, якщо вони глибокі, добре насичені киснем і не застоюється вода. Якщо грунт затоплений водою, коріння дерев страждає через нестачу кисню і різко підвищується загроза грибкових захворювань. Оливкове дерево помірно стійке до солоності ґрунту.
Оливкові дерева можна розмножувати кількома способами - за допомогою насіння, пагонів, шляхом щеплення та зрізання верхніх гілок, хоча найбільш популярним сучасним способом є розмноження за допомогою живців, що укорінилися. На практиці оливкові дерева висаджуються, згідно з трьома основними системами посадки та контролю густоти насаджень. Традиційна система посадки передбачає висаджування дерев з проміжками в7-20 м та густотою посадки 30-200 дерев/га; інтенсивна система передбачає внутрішньорядкові проміжки 3-4 м і відстань між рядами 6-8 м із частотою насаджень 250-600 дерев/га; при надінтенсивній системі оливкові дерева висаджують через проміжки в 3-4 м усередині рядів і на відстані 0,9-1,5 м між рядами для досягнення бажаної кількості 1655-2990 дерев/га.
Застосування крапельного зрошення та фертигації для вирощування оливкового дерева є технічно здійсненним та економічно доцільним, з досвіду низки країн світу. При використанні краплинного зрошення в різних агроекологічних умовах зареєстровано підвищення врожайності (на 30-50%) поряд з економією витрати води (на 30-45%), а також покращення якісних характеристик оливкового дерева порівняно з показниками при використанні методів дощування та поверхневого затоплення. . У посушливих кліматичних умовах Ізраїлю при переході з дощування на підґрунтове краплинне зрошення при поливі 80-гектарної ділянки з семирічними оливковими деревами, показало середнє зростання врожаю плодів на 172% та збільшення кількості виробленої олії на 115%. Таке ж відчутне поліпшення спостерігалося і щодо пероксидного числа та соковитості плодів, зафіксовано зменшення їхньої гіркоти та їдкості.
При високих урожаях сезонна потреба культури у воді становить 350-600 мм/га для інтенсивних та від 600 до 800 мм/га для традиційних садів у різних кліматичних умовах, з максимальним денним показником евапотранспірації 2-3 мм/день. Для зростання оливкових дерев потрібно багато поживних речовин. Коренева система цукрової тростини волокниста і розміщується неглибоко, тому для покращення доступу поживних речовин до коренів рослин та для підвищення їх ефективностірекомендована фертигація. Метою програми фертигації є усунення дисбалансу між потребами культури у добривах та їх наявністю. При краплинному зрошенні потреби оливкового дерева в поживних речовинах досить високі.
До інших результативних заходів належать планування графіка зрошення, захист рослин від шкідників та хвороб, знищення бур'янів у разі потреби, своєчасне збирання врожаю та подальші маніпуляції з ним, пов'язані з мінімізацією втрат.