Операція лапароскопія – «Не варто боятися! ", Відгуки покупців
Не варто боятися!
Хочу поділитись своїм досвідом лапароскопії. Дуже сподіваюся, що комусь знадобиться.
Протягом року ми з чоловіком намагалися завагітніти. Перед початком всіх спроб ми здали купу аналізів. Все, що треба було, пролікували. Через півроку безрезультатних спроб, я пішла повторно перевірятися, здала аналізи, робила узі на відстеження овуляції. Єдине встановили, що маю коротку другу фазу (вимірювала базальну температуру) після овуляції. Лікар мені прописав "Дюфастон" для підтримки другої фази. У перший місяць прийому "Дюфастона" вдалося завагітніти, але вагітність виявилася позаматковою((((. Таким чином я потрапила на операційний стіл).
А тепер про саму операцію.
Операцію мені робили у звичайній міській лікарні, безкоштовно (подяка лікарям не береться до уваги, це особиста ініціатива). Лапароскопія була екстрена (хоча я в принципі нормально себе почувала і могла самостійно пересуватися, але тягнути більше не можна було), о 17.00 я потрапила до лікарні о 20.00 мені зробили операцію. До операції я взагалі не була готова (не встигла повивчати в інтернеті))), протягом 3-х годин від прийому і до самої операції я ревіла як білуга, так що було не до вивчення.
Перед лапароскопією мені не робили жодних клізм, тому що я не їла з ранку, тож у цьому не було потреби. Заборонили пити будь-яку рідину.
А тепер по порядку. (Весь час приблизний)
17.00 приїхала до лікарні. Зробили огляд на кріслі, зробили узі, винесли вердикт.
18.00 Поставили катетер у руку. Поспілкувалася з анестезіологом (чудовий лікар, дякую йому величезне). Пройшла терапевта і сіла чекати свого часу. Дивним чином, враховуючи, що ябоягуз, страх операції була відсутня. Тільки дуже хотілося, щоб чоловік був поруч, але лікарі не дозволили.
Десь у районі 20.00 мене повели до операційної. Там я голенька залізла на стіл. Приємного, звичайно мало, т.к. довелося залізти на кшталт гінекологічного крісла, тільки при цьому голова виявилася нижчою за мою попу. Мені ввели наркоз, і я відрубалася.
Операція тривала 40 хвилин. Зателефонувати до чоловіка я змогла лише о 22.00.
Від наркозу я відійшла в принципі легко, мене не нудило, не морозило, не паморочилося в голові, нічого не було про що зазвичай розповідають. Тільки судоми були і трохи марили (людей кликала))).
Вранці виявила три дірки на животі з однієї стирчав катетер, до катетеру була прив'язана медична рукавичка і в неї стікала рідина з живота (як потім я дізналася, це луг, яким наповнюють живіт для промивання). Відразу перевели до звичайної палати. Переїзд я здійснювала своїми ногами, не можу сказати, що пряма бігала, але пересуватися самостійно цілком могла. У моїй палаті дві дівчинки були після такої ж операції і вони були дуже здивовані, що я так швидко прийшла до тями і до вечора спокійно пересувалася коридором.
"Їсти" після операції можна тільки рідина, бажано протягом декількох днів, щоб не створювати дискомфорт у шлунку. Для мене це не склало проблеми, тому що лікарняну їжу приймати не дуже хотілося і я харчувалася з дому (бульйон, кисіль, йогурт і вода). Я чекала біль, думала, що після лапароскопії все буде дуже хворіти, але в принципі все було терпимо (колола знеболювальні). Єдине, дуже боліло плече. Цей біль був через те, що під час операції живіт надувають і після не все повітря виходить і він починає давити на плече. За кілька днів все пройшло.
Катетер зняли нанаступного дня після операції.
Шви зняли на 5-й день.
Виписали на 4 день (дуже благала)))
За результатами лапароскопії мені видалили праву маткову трубу, виявили та припалили вогнища ендометріозу, видалили кісту на яєчнику.
Сказати, що в мене шок був, це нічого не сказати, бо жодні аналізи та узі це не показували. Можливо це і стало причиною позаматкової та неможливістю завагітніти.
Минув місяць після операції, почуваюся чудово. Після лапароскопії пропила вітаміни "Нейромультивіт" та ставила свічки "Лонгідаза" (щоб не виникли спайки).
За підсумком хочу сказати, якщо вам рекомендують пройти лапароскопію, йдіть сміливо, все не так страшно. Результат того вартий. Може, якби мені раніше провели операцію, позаматкової вагітності можна було уникнути.
Якщо виникли питання, ставте із задоволенням відповім.