Особливості технології порошкового фарбування в домашніх умовах
Продукція Тіккуріла
Порошкові фарби
Лакофарбові матеріали
Шпаклівки
Різні вироби, що експлуатуються в тих чи інших умовах, все більше висувають вимоги до якості обробки поверхні, при цьому не тільки за фізичними або механічними властивостями, а й часто – декоративними. І якщо пофарбувати деталі механізмів та агрегати, недоступні людському погляду у чорний колір – раніше було достатньо, то сьогодні практично кожен виріб потребує індивідуальних властивостей.
Сьогодні на зміну дисперсійним лакофарбовим матеріалам приходять порошкові фарби, які найчастіше використовуються в тих випадках, коли йдеться про спеціальну обробку продукції, наприклад, яка використовується в космічній або машинобудівній галузі, або для вирішення виключно декоративних завдань високої якості. Стійкість до високих температур – це ще одна вимога, яку порошкові фарби задовольняють.
Але ж яка технологія нанесення такої фарби на матеріал? В основі технологічного процесу напилення лежить принцип статистичного тяжіння електрично активних частинок, що мають різний заряд – невеликих фрагментів фарби та поверхні, на яку наноситься порошкова фарба. Для виконання такої роботи навіть у домашніх умовах потрібно дуже небагато: позичений у друзів пневматичний розпилювач - пістолет, оренда дизеля, якщо обробка проводиться не в приміщенні, що оснащене електрикою, захисний костюм і, власне, сама порошкова фарба.
До першого етапу робіт – безпосередньому розпорошенню фарби рівномірним шаром на оброблювану деталь за допомогою потоку повітря, особливих вимог.не висувається. Важливо, щоб правильно була обрана швидкість подачі повітря, а також щільність розпилення, що забезпечує максимальну покриваність і рівномірність покриття. Перевага порошкової фарби в тому, що часто достатньо нанести один шар, щоб пофарбувати виріб якісно.
Другий етап фарбування вимагає деяких спеціальних приготувань, а саме наявності камери нагріву, що дозволяє провести полімеризацію - «зшивку» порошкового барвника на поверхні виробу. Мало нанести порошок на матеріал, необхідно ще перетворити його на повноцінне покриття шляхом нагрівання. Важливим моментом цього процесу є те, що для кожного типу фарби існують свої температурні режими, які не завжди вдається відтворити в домашніх умовах. Для одних фарб іноді достатньо і обробки тепловою гарматою, а для інших і температури 300-350 градусів мало.
Інша річ, якщо фарба полімеризується під впливом УФ випромінювання. Вмикання гарної лампи із стійким ультрафіолетовим спектром дозволить створити полімерне покриття за лічені хвилини.