Пієлоектазія у новонародженого

Пієлоектазія – це розширення ниркових балій. Захворювання зазвичай виявляється у новонароджених або у плода у внутрішньоутробному розвитку, тобто ця хвороба має вроджений характер. Така патологія зустрічається одностороння, коли порушено балію правої нирки, і тоді ставиться діагноз «пієлоектазія правої нирки у дитини». При ураженні сусідньої балії розвивається пієлоектазія лівої нирки у дитини. При розширенні обох парних органів говорять про двосторонню пієлоектазію. До речі, у новонароджених хлопчиків захворювання зустрічається 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток.
Пієлоектазія нирок: причини
Ниркові балії є порожнини, в яких завдяки тиску в нирках збирається сеча. Потім вона потрапляє в сечоводи та сечовий міхур. Трапляється так, що на шляху відтоку сечі існує перешкода, тоді тиск підвищується в нирці, і через це розширюються балії. Таким чином, до пієлоектазії нирок у новонароджених призводять перешкоди відтоку сечі, причиною яких можуть бути:
- звуження сечоводів або їх закупорка каменем, гноєм, пухлиною;
- підвищений тиск у сечовому міхурі;
- зворотний закид сечі з сечового міхура, через що часто розвивається двостороння пієлоектазія у дитини;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- загальна слабкість недоношеного малюка, чи неврологічні проблеми;
- розташування балії за межами нирки, що є рідкісним, але нормальним.
В цілому, аномальний розвиток сечовивідної системи є результатом генетичного фактора або шкідливих впливів на організм матері та плода.
Пієлоектазія нирок у дітей: симптоми
Захворювання зазвичай протікає безсимптомно. У малюка лише виявляються ознаки недуги, яка стала причиноюпієлоектазії нирок.
Пієлоектазія нирок у дітей: лікування
Досить часто хвороба виявляється у плода на УЗД із 16 тижня вагітності. При легкому ступені пієлоектазії жінку продовжуватимуть досліджувати до пологів, а малюка після народження – кожні 3 місяці.
Лікування недуги полягає, насамперед, в усуненні захворювання, що призвело до розширення балій. Найчастіше призначається оперативне втручання для корекції вроджених перешкод для відтоку сечі, видаляються камені, вводиться каркас у звужену ділянку сечоводу. У деяких випадках можливе одужання без операції, коли відбудеться дозрівання сечовидільної системи дитини. Призначаються фізіотерапевтичні процедури та лікарські препарати, а також періодичні обстеження УЗД.