Пігментна кропив’янка
Поява на шкірі людини висипу може свідчити про дерматологічне, інфекційне або системне захворювання, а часом вказує на неполадки в роботі внутрішніх органів. Пігментна кропив'янка, або мастоцитоз – це досить рідкісний прояв системної патології, який завжди супроводжується накопиченням у внутрішніх органах опасистих клітин і рідко коли буває пов'язаний з харчовими або іншими алергенами. У чому особливості цього захворювання?
Етіологія пігментної кропив'янки
При руйнуванні опасистих клітин, які формують імунітет людини, в кров та тканини викидаються гістаміни, гепарини, цитокіни та інші речовини. Їхня висока концентрація порушує роботу органів, викликаючи симптоми, що нагадують алергічну або запальну реакцію. Насправді це помилкові симптоми кропив'янки та лікування в цьому випадку зовсім інше, ніж при алергії.
Різкий викид сполук з опасистих клітин можливий також при стрімкій зміні температури навколишнього середовища, при сильному фізичному навантаженні, після укусу комахи, а також внаслідок вживання високоалергенних продуктів. Загострення мастоцитозу буває і від механічного тиску чи тертя шкіри, а також після тривалого перебування під сонячним промінням. Фахівці стверджують, що причина криється у спадковості, або в мутації в хромосомах.
Ускладнення пігментної кропив'янки
Шкірна форма іноді переходить у важку, із поразкою внутрішніх органів. Іноді опасисті клітини перероджуються в злоякісну форму, що призводить до масивної інфільтрації тканин: діагностують опасистоклітинну лейкемію, для якої характерне неконтрольоване прогресування.
Якщо патологія розвинулася в дитинстві, до двох років, прогресує вона рідко, та й внутрішні органи частоне торкається. Інфільтрація більш вірогідна у дорослому та підлітковому віці – захворювання, яке починається як шкірне, може переходити до системної поразки.
Особливості діагностики та лікування
Якщо збирання анамнезу та симптоматика показали підозру на мастоцитоз, у клініці алергології призначать додаткові аналізи. Визначити кількість опасистих клітин та рівень гістаміну допоможе аналіз крові. Крім нього, проводять біопсію вузлів, УЗД лімфатичних судин та внутрішніх органів, ФГДС шлунка, МРТ та рентген опорно-рухової системи.
Лікування носить симптоматичний характер: у хід йдуть антигістамінні, препарати для стабілізації мембран опасистих клітин, ліки для зменшення вироблення серотоніну. Іноді доцільно призначити альфа-інтерферон, метилпреднізолон, цитостатики та інші засоби. Якщо вузли зникли до критичного стану, показано хірургічне видалення.
Що робити, якщо мастоцитоз виявлено у дитини
У дітей захворювання, як правило, не потребує серйозної медикаментозної терапії. Щоб усунути фактори, що провокують, дитину переводять на гіпоалергенну дієту, по можливості обмежують контакт з дратівливими речовинами, підбирають одяг з натуральних тканин. Зняти симптоми та очистити шкіру допомагають ванни з відварами трав, а на жорсткі мочалки накладаються суворі табу.
Лікувати мастоцитоз також потрібно антигістамінними засобами, проте часом їх виявляється недостатньо. Зважаючи на несильну поширеність хвороби при появі найменших незрозумілих ознак на шкірі, варто відразу ж звернутися до фахівця, щоб уникнути важких наслідків, які, до речі, також все ще до кінця не вивчені.