Полювання&Рибальство» Глибини для воблерів

Будь-який напрямок в межах кількох футів. Мені здається, що 80 відсотків усіх спійманих мною басів (окунів) було виловлено в межах кількох футів - від дна або від поверхні. Таким чином, "підлога" і "стеля" набагато важливіша для мене, ніж дійсна глибина, виміряна у футах. Дозвольте мені висловити іншу думку - найбільша кількість риби, яку я спіймав, потрапила на відстані кількох футів або від поверхні, або від дна - природного або термоклина; і це ніяк не залежало від глибини водойми — чи була вона шість, дванадцять, вісімнадцять або вісімдесят футів глибиною. У зв'язку з вищесказаним, незалежно від реальної величини водного стовпа (вертикальний вимір), поверхнею і дном водоймища нав'язуються незмінні горизонтальні об'єми води, за межами яких хижак та його видобуток існувати не можуть. Незважаючи на істину, яка говорить, що "нікуди йти" крім дна і поверхні, все живе, що є у водному середовищі, все ж таки тяжіє саме до них, особливо - до дна. Це – основні зони всіх форм життя.

Чи завжди бас (великий окунь) дивиться? Якщо риба знаходиться досить близько до поверхні води, щоб її бачити, вона дивиться через "скляну стелю" і бачить все, що "терпить аварію" або танцює на водній поверхні. Надалі все, що впало у воду, включаючи "наземні продукти харчування", зірвані з гілок чагарників і дерев, тоне під дією сили тяжіння. Мені здається, що саме в цьому полягає причина того, що джигова принада, що проводиться у верхніх шарах води, буває схоплена рибою на самому початку проводки. Вона приймається рибою за те "щось", що падає у воду "з неба". Таким чином, бас змушений дивитися через свою "стелю" і він завжди піднімається, щоб схопитите, що тоне.

Вертикальні виміри. Тепер, коли ми поговорили про два горизонтальні виміри - фіксовані дні і поверхні, повернемося до вимірів вертикальних. Щодо вертикалі, то я налаштовую і розраховую всі свої рибальські снасті та тактику лову на шестифутову глибину. Я поділяю будь-яку і кожну з водойм на такі вертикальні зони:

Дрібноводна зона - від 0 до 6 футів.
Середні глибини – від 6 до 12 футів.
Глибока вода – від 12 до 18 футів.

Описані три вертикальні зони є для мене навіть на 100-футових глибинах. Процедура виділення вертикальних зон дає можливість визначитися зі звичками риби, використовуваними приманками і тактикою лову. Риба, що живе на глибині менше 6 футів поводиться відмінно від тієї, що живе на 12-футовій глибині, а відповідно, приманки та тактика для їхнього лову будуть різними. Найбільш вдалий лов басу відбувається на першому та другому горизонтах. Принаймні в деяких місцях глибини менше 6 футів достатні для ікрометання, а глибини більше 6 футів - для переживання суворої зими. Це приклад з життя риб та їх прихильності до водних горизонтів. Як приклад з використання рибальських приманок і тактик залежно від горизонту лову, можна навести воблери, багато з яких працюють на певній глибині: деякі — в першій зоні, інші — в другій; у третій же зоні можуть працювати лише деякі. Виходячи з мого досвіду, майже ніхто з них не може опуститися в "третю зону" без додаткового грузила або тролінгової проводки з використанням металевого тросика. Для початку, перед тим, як я перейду до класифікації воблерів по зонах лову, давайте визначимося з тим, що таке "воблер" (crancbait).

Щотаке воблер? Під цим терміном я розумію те, що:

тверде (з дерева чи пластику);
має "язичок" (у американців прийнятий термін "lip" - "губа" - примітка перекладача) - пластину, що відхиляє, заглиблює воблер;
має форму, близьку до цибулини або сплощену, в основному - присадкувату.

Більшість людей відносять до воблерів подібні приманки, позбавлені "губи" - типу Rat-L-Trap (наприклад, Rattlin від Rapala - примітка перекладача).

Тепер я наведу кілька прикладів воблерів (і джеркбейтів), класифікуючи їх за робочими горизонтами. Це має призвести до формування "зональної концепції", наведеної нижче:

Перша зона (0-6 футів). Rapala Floating Minnows (практично поверхневий), Mann's Baby One-Minus (1 фут), Strike King Series 1XS (0-2 фути), Redfins (1-2 фути), Bomber Long A's (2-3 фути), Strike King Series 1 (2-5 футів), Excalibur Fat Free Guppy (3-5 футів), Bandit Lures Series 100 & 200. Poe's Series 200 & RC1. Більшість джеркбейтів (Smithwick Rogues, Rapala Husky Jerks) "вписуються" у робочий діапазон 3-6 футів. На мене, всі воблери (crankbaits), позбавлені лопаті (Rat-L-Traps, Rattlin' Raps, Spots), так само належать до цієї групи і я розповім про них докладніше в кінці цієї статті.

Друга зона (6-12 футів). Перше, на що Ви повинні дивитися, вибираючи воблер для лову в другій зоні, - це діапазон глибин, на які розрахований даний воблер. Це значення вказується у посібнику, що додається до приманки виробником. Стартовою точкою є визначення робочого діапазону воблера та його відповідності використовуваним Вами вудилища і котушки, а так само стилю планованого лову (включаючи швидкість проводки та стрій вудилища). Наприклад, кожен наступний воблер із модельногоряду Excalibur Fat Frees (Fingerling, Suspending Fingerling, Shad Junior) може "запірнути" глибше попереднього, але всі вони досягнуть "зони 2". У цій зоні також працюватимуть воблери: Strike King Series 4, Bomber Model "A", 6A, 7A, Fat "A" 6FA, Deep Flat "A" DFA; Bandit Lures Series 300; Poe's Series 300 та RC3.

Третя зона (12-18 футів). При виборі воблера для лову в "третьій зоні", чиніть так само, як і в попередньому випадку - вивчайте посібник користувача, що додається, і визначайте, на якій глибині і при якому стилі лову (тролінгом або з закиданням - на спінінг) буде працювати даний конкретний воблер. Наприклад, кожен воблер з модельного ряду Excalibur Fat Frees (Suspending Shad Junior, Original Shad і Suspending Shad) може зануритися в "зону 3" глибше попереднього. У цій зоні також успішно ловитимуть воблери: Strike King Series 6, Bomber Long "A" 25A. Bandit Lures Series 400 & 600. Poe's Series 400.

Безліч, безліч воблерів. Справді, є безліч хороших воблеров. Я згадав лише про небагато моделей даних штучних приманок та їх виробників, для того, щоб по-швидкому ввести Вас у курс справи, на ринку ж рибальського приладдя представлено набагато більше. Є безліч воблерів для лову в "зоні 1", кілька - для лову в "зоні 2" і дуже небагато - для "зони 3". Ключовим моментом є формування "зональної концепції" з індивідуальним підбором воблерів кожної глибинної зони.

"Зональність" для джигових приманок. Не тільки воблери можна класифікувати в залежності від горизонту лову; це також можливо і для джигових приманок, що відрізняються наявністю свинцевої головки. Якщо я хочу ловити на джигові приманки з їхньою проводкою безпосередньо по днуводоймища, причому — в будь-якій зоні те, зазвичай, починаю ловлю відповідно до "вісімкової" системи (мається на увазі восьмі частини унції (1 унція = 28,3 грама) — примітка перекладача): ставлю приманку масою 1/8 унції — при глибині близько 6 футів (1 фут - 30,5 см; 6 футів - приблизно 1,8 метра), 1/4 - 12 футів, 3/8 - близько 18 футів. Я використовую волосінь з розривним навантаженням (тестом) 12 lb. (12 фунтів – приблизно 5,4 кг (1 фунт = 453,6 г) – примітка перекладача) або більш міцну. З приманок підійдуть spider grubs (павукоподібні твістери - типу "октопасів" - примітка перекладача) та м'які приманки jig'n pigs. Якщо планується проведення джигової приманки в придонній зоні, а не безпосередньо по дну, то я подумую про те, щоб почати з "шістнадцяткової" системи: 1/16 унції - при глибині близько 6 футів, 1/8 унції - близько 12 футів, 3/16 унції – при 18 футах. Ліску я використовую з тестом в 12 фунтів або менш міцну. Найбільш підходящими тут є твістери типу "grub" з одним хвостиком (те, що ми розуміємо під словом "твістер" - примітка перекладача) та м'які приманки, які називають Gitzit tube baits.

Щось про глибини, що перевищують 18 футів? Це — єдина, четверта і справді складна для мене зона лову. Наприклад, при глибинах, що перевищують 18 футів (5,4 метри), я не можу ефективно використовувати воблери і зовсім не збираюся вдаватися до спіннербейтів (spinnerbaits), а при використанні Zara Spook я не впевнений, що зможу виманити рибу з глибини, що перевищує 18 футів. Таким чином, виходить, що приманки, на які я можу покластися при лові в перших трьох зонах, виконані з твердого пластику або дерева, а ті, якими доводиться користуватися в четвертій зоні - переважно з металу (найчастіше свинцю), одягненого в м'який пластик(Гуму, силікон, хутро, пір'я, різні сорти пластиків, свиняча шкіра). Причому немає ніякої різниці - 25, 35 або 45 футів є "під кілем", - все одно я користуюся одними і тими ж приманками і методиками; - Ті, які призначені для глибини, що перевищує 18 футів. Варіації допускаються лише, що стосується, вагового тесту ліски, що використовується, і ваги самої приманки. Я користуюсь твістерами з одним хвостиком та трубчастими приманками "Gitzit tubes" на джиг-головках; бактейлами та приманками, зробленими зі свинячої шкіри; оснастками типу "Carolina" з черв'яками (worms) з м'якого пластику, а також "октопусами" на джиг-головках типу "football". Так само використовуються спеціалізовані глибинні приманки, такі як тейл-спінери (tailspinners), блед-бейти (bladebaits) і блешні-ложки, що коливаються, спеціально призначені для джигової проводки.

Водорості. Ще однією, останньою "зоною", важливою для різних приманок, є зарості підводної трави. Не всі приманки можуть успішно використовуватися для лову в чагарниках водоростей. Так, воблери і спіннербейти не можуть проникнути туди, не чіпляючи на себе трави. Для цих приманок дном буде верхня поверхня полів водоростей, так само, як і у випадку з термоклином. Нехай "реальне тверде" дно перебуватиме на глибині 18 футів. Добре? Взимку найкращими приманками при лові в "зоні 3" є воблери та спіннербейти. Пізньої весни і на початку літа водорості можуть розростатися таким чином, що з вершини будуть знаходитись на глибині близько 12 футів, при цьому я звертаюся до приманок, що працюють у "зоні 2" (6-12 футів). Наприкінці літа і на початку осені водорості ще більше розростаються і зона чистої води може скоротитися до 6 футів (від поверхні), при цьому користуюся приманками, призначеними для "зони 1". Цей прикладдемонструє, що в реальних умовах важлива не абсолютна глибина від поверхні води до дна, а та, що дозволяє ефективно користуватися воблерами і спіннербейт над поверхнею підводних чагарників і в їх товщі.

Можливо, що висловлена концепція здасться Вам новою, але вона настільки природна та логічна, що для її освоєння від Вас не знадобиться багато часу та зусиль. Коли ж Ви освоїте її, то "зональний лов" стане інстинктивною частиною Вашої рибальської стратегії.