Правда, чому я перестала тобі писати
Може ти думаєш, що мені було не цікаво, чи що мені просто стало байдуже. Може, це був щасливий випадок. Може, я зустріла іншого. Але правда, що я глибоко не байдужа до тебе. Я хотіла тебе і лише тебе. Насправді дуже довго я відмовляла багатьом людям, бо думала, що ти відчуваєш до мене те саме. Може, все це було в моїй голові, але я думала, що не можу відпустити те, що відчуваю.
Поки мені не довелося це зробити.
Я думала, що коли дам тобі час, ти прийдеш до мене. Але потім зрозуміла, що це ніби чекати на поїзд, якого навіть немає в розкладі. Я чекала на того, кого навіть не було на горизонті. Може фізично ти був поруч, але емоційно ти тримав мене на відстані витягнутої руки.
Коли ми дивилися один на одного, здавалося, ти хотів, щоб я була кимось іншим. Я завжди була така щаслива бути поруч, але ти змушував мене відчувати, що я завдавала тобі незручності. І раптом я починала бентежитись і сумніватися в тому, хто я і що роблю. Я дуже боялася зробити щось не так. Я боялася втратити тебе, але потім зрозуміла, що ти навіть не був моїм, щоб я втрачала тебе.
Я не могла продовжувати віддавати тобі своїх емоцій, коли ти не міг відповісти мені взаємністю. Я продовжувала думати, а чи достатньо мене, і що я ще можу зробити.
Правда в тому, що мені ніколи не було байдуже. Я просто втомилася надто багато переживати про тебе та про наші стосунки.
Я втомилася так сильно намагатися.
І ось ти вже не чув від мене нічого кілька днів, а потім тижнів. Я не знаю, чи помітив ти взагалі мою відсутність.
Щось у тобі змінилося. І, може, це в тому, як ти на мене дивився.
Може, з тобою щось сталося.
А може, ти просто став байдужим.
Але правда в тому, що я боялася віддавати своє серце тому, що був так не впевнений у своєму. Я дуже старалася, але навіть найкращі люди не можуть робити це безкінечно для того, хто не впевнений у тому, що відчуває. Ти був то холодний, то гарячий. Твоя невпевненість виснажила мене, тому що я була така впевнена в тобі, я навіть не сумнівалася, що відчуваю.
Мені боляче, я сумую за тобою, але знаю, що буде ще болючіше продовжувати домагатися твоєї уваги та часу. Так що я просто чекаю, що ти так само по мені сумуватимеш. Що ти так само щось відчуєш. Але ще більше чекаю, що ти все це покажеш мені, тому що я не можу все робити одна. Може, цей день ніколи не настане, і, може, мені доведеться це прийняти і піти далі.
Знати, що тебе люблять, це, звичайно, добре для самооцінки.Але коли ці почуття не взаємні - це відчуття повної поразки, ніби ти намагаєшся на максимум, а цього все одно мало.
Я більше не можу весь час першою говорити "Привіт", боячись, що одного разу ти скажеш "Прощавай назавжди". Тож я тебе випередила. Мені було дуже просто встати і піти. Я не хотіла влаштовувати сцену, тому просто нічого не сказала. Але мені було боляче уникнути того, хто для мене стільки означав.
Просто знай: я сподіваюся, що ти знайдеш те, що шукаєш.