Презумпція винності європейських мусульман
Європейський парламент
Наприкінці минулого року до Європейського Парламенту надійшов на розгляд документ, назвати який інакше як Презумпція винності європейських мусульман важко. Під пропонованим документом, названим «Хартією мусульманської угоди», як передбачається, мають поставити підписи всі мусульманські лідери Європи.
Хартія, написана сходознавцем, експертом в галузі шаріату на ім'я Сем Соломон, виставляє мусульманам такі вимоги: - поважати інші релігії, видати фетви (релігійно-правові рішення), що забороняють агресію, загрози та застосування сили щодо їх послідовників;>- поважати всі цивілізації, культури та традиції, визнавати пріоритет природних законів над шаріатом (ісламським правом) - поважати західні свободи, особливо свободу віросповідання та слова, забороняти різкі реакції щодо людей, які користуються цими свободами; - заборонити видавати будь-які фетви, які б призвели до насильства або загрожували б окремим особам чи установам, - вимагати від ісламських організацій переглянути «коранічні» вірші, які закликають до джихаду, надати їм нових інтерпретацій.
Примітно, що Сем Соломон, «знавець шаріату» при Європарламенті – це затятий ісламофоб, який у минулому проживав на Близькому Сході, де вивчав іслам, а нині, перебравшись до Європи, став апологетом християнства.
Укладачам документа, судячи з його змісту нескінченно далеким від будь-якої релігії взагалі, невтямки, що визнання першочерговості «природних» законів (інтерпретувати які можна як завгодно широко, включивши сюди людські закони та закони природи) профанує саме поняття віри.
Ісламські лідери в Європі навряд чи побачать для себе в цій Хартії щось нове. Якщо у фетвах на заборонунасильства щодо послідовників інших віросповідань потреби зовсім немає, тому що примус і насильство щодо християн заборонено в самому Корані, і жодна фетва не може мати більшої ваги, то пропонувати віруючим визнати пріоритет «природних» законів над законами шаріату рівносильно пропозиції зректися віри як такий. Для будь-якого віруючого не може бути законів важливішими за Божественні закони.
Авторами абсолютно не береться до уваги те, що лідери мусульман у Європі давно і послідовно засуджують усі терористичні акти, що здійснюються під прикриттям ісламу, як і те, що немає іншого ефективнішого методу боротьби з екстремізмом, ніж просвітництво як мусульман, так і немусульман щодо релігії .
Як заявив Джерард Беттен, член підкомітету з безпеки та оборони європейського парламенту від Великобританії, який входить до числа тих, хто запропонував цей документ: «Хартія, як очікується, повинна дозволити мусульманам різного штибу відверто сказати, що вони відкидають екстремістські інтерпретації їхніх релігійних текстів, що підштовхують або що виправдовують насильство і ставлять іслам у конфлікт із сучасним світом».
У передмові Беттен пише: «Західноєвропейське сприйняття релігії, досягнуте після століть кровопролиття, конфліктів та роз'єднаності, у тому, що релігія - справа особистих переконань та совісті людини. Ісламські фундаменталісти не поділяють такого погляду».
«Такі погляди просто несумісні із західною ліберальною демократією. Переважна більшість мусульман, з якими стикаються немусульмани у повсякденному житті - пристойні, шановні, законослухняні та працьовиті люди. Західні уряди та суспільство мають запропонувати їм свою підтримку і зайняти тверду позицію проти екстремістів».
Критики хартії зІсламофобські круги кажуть, що вона не зможе гарантувати дотримання її всіма мусульманами, оскільки підпис під нею не означає обов'язково дотримання. Також їх непокоїть питання, якою має бути лінія поведінки у разі, якщо хтось відмовиться підписувати хартію.
Соломон у відповідь на ці запитання заявив, що «хартія є свого роду паспортом. Якщо хтось брехатиме, його буде покарано. Погодившись із нею, у влади з'явиться право притягти їх до відповідальності. »
Беттен і Соломон вважають це "безпрограшною" позицією. Якщо законопроект буде прийнято і передбачено механізм його виконання, мусульманські лідери, які підписали його, будуть покликані до відповіді за будь-які порушення. Якщо вони не підпишуть його, з погляду закону їхня відмова вплине на думку про них у суспільстві, вважають вони.
Поки що хартія лише обговорюється в європейському парламенті і не є законопроектом. Але сам факт появи у вищих Європейських законодавчих зборах подібних документів, інспірованих професійними ісламофобами, які грають на страху перед терором, дуже прикро, бо подібні документи провокує європейських функціонерів до тотальної хворобливої підозри до всього мусульманського населення і ведуть до справжньої.