ПРО ПЕРЕВІРКИ МІЛІЦІЇ ТА ПРОКУРАТУРИ Чого чекати Як підготуватися
До того ж у наших громадян є низка помилок щодо законності дій держорганів, про які й йтиметься нижче.
Найпоширеніша помилка – наявність у органів міліції та прокуратури права на проведення перевірок суб'єктів господарювання. Найчастіше таке «право» реалізується шляхом усних (рідше — письмових) вимог надати документи до відповідних правоохоронних органів, або допустити працівників міліції до проведення перевірки безпосередньо у приміщенні підприємства. Але всі такі вимоги є здебільшого або незаконними, або необов'язковими до виконання з наступних причин.
Відповідно до норм ст.19 Конституції України, органи державної влади діють лише на підставі повноважень, у порядку та у спосіб, передбачених законом.
Аналогічна ситуація з органами прокуратури. Серед керівників підприємств, і навіть серед окремих юристів існує думка про повноваження прокуратури на проведення перевірок у рамках так званого «спільногонагляду», що насправді не зовсім відповідає дійсності. Відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру», обов'язковими до виконання є лише вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству.
Відповідно до норм ст.5 цього Закону, прокуратура України виконує такі функції:
- Підтримка державного звинувачення в суді;
- Представництво інтересів громадянина або держави в суді;
- Нагляд за дотриманням законів правоохоронними органами;
- Нагляд за виконанням судових рішень у кримінальних справах, при обмеженні особистої свободи громадян.
Крім цього, згідно з нормами тієї ж ст.19 Конституції України, ніхто не зобов'язаний робити те, що не передбачено законодавством, тобто наявність у державного органу права на витребування даних та документів у підприємства само по собі не означає обов'язок підприємства ці дані та документи надавати якщо це прямо не зазначено в законі. Чинне законодавство України не передбачає обов'язок підприємства надавати відомості та документи як органам міліції, так і прокуратури, за винятком випадків, передбачених ст.179 КПК України (вилучення документів під час провадження у кримінальній справі), так само як і відсутня відповідальність за відмову у наданні документів.
Ось так насправді виглядають ваші реальні обов'язки та реальні повноваження державних органів. Приймати остаточне рішення у подібних ситуаціях – вам. Тільки слід пам'ятати, погоджуючись на всякі «нескромні пропозиції» силовиків: як то кажуть у такому разі, «вхід – карбованець, вихід – два»! В обґрунтування такої позиції існує дуже поширена помилка, що надання документів або допуск доперевірка дозволить уникнути проблем, які нібито неминуче виникнуть у разі відмови. При цьому часто не береться до уваги та обставина, що надання документів, чи допуск до перевірки, чи добровільна явка «Куди Треба» може спричинити найчастіше неприємні наслідки, ніж невиконання таких вимог. Зокрема, за наданими вами документами та письмовими поясненнями можна порушити кримінальну справу, а якщо ви відмовитеся будь-що надавати та підписувати – це може і не статися. Як то кажуть, «немає тіла – немає справи».
До того ж у наших громадян є низка помилок щодо законності дій держорганів, про які й йтиметься нижче.
Найпоширеніша помилка – наявність у органів міліції та прокуратури права на проведення перевірок суб'єктів господарювання. Найчастіше таке «право» реалізується шляхом усних (рідше — письмових) вимог надати документи до відповідних правоохоронних органів, або допустити працівників міліції до проведення перевірки безпосередньо у приміщенні підприємства. Але всі такі вимоги є здебільшого або незаконними, або необов'язковими до виконання з наступних причин.
Відповідно до норм ст.19 Конституції України, органи державної влади діють лише на підставі повноважень, у порядку та у спосіб, передбачених законом.
Аналогічна ситуація з органами прокуратури. Серед керівників підприємств, і навіть серед окремих юристів існує думка про повноваження прокуратури на проведення перевірок у рамках так званого «загального нагляду», що насправді не зовсім відповідає дійсності. Відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру», обов'язковими для виконання є лише вимоги прокурора, яківідповідають чинному законодавству.
Відповідно до норм ст.5 цього Закону, прокуратура України виконує такі функції:
- Підтримка державного звинувачення в суді;
- Представництво інтересів громадянина або держави в суді;
- Нагляд за дотриманням законів правоохоронними органами;
- Нагляд за виконанням судових рішень у кримінальних справах, при обмеженні особистої свободи громадян.
Крім цього, згідно з нормами тієї ж ст.19 Конституції України, ніхто не зобов'язаний робити те, що не передбачено законодавством, тобто наявність у державного органу права на витребування даних та документів у підприємства само по собі не означає обов'язок підприємства ці дані та документи надавати якщо це прямо не зазначено в законі. Чинне законодавство України не передбачає обов'язок підприємства надавати відомості та документи як органам міліції, так і прокуратури, за винятком випадків, передбачених ст.179 КПК України (вилучення документів під час провадження у кримінальній справі), так само як і відсутня відповідальність за відмову у наданні документів.
Ось так насправді виглядають ваші реальні обов'язки та реальні повноваження державних органів. Приймати остаточне рішення у подібних ситуаціях – вам. Тільки слід пам'ятати, погоджуючись на всякі «нескромні пропозиції» силовиків: як то кажуть у такому разі, «вхід – карбованець, вихід – два»! В обґрунтування такої позиції існує досить поширена помилка, що надання документів або допуск до перевірки дозволить уникнути проблем, які нібито неминуче виникнуть у разі відмови. При цьому часто не береться до уваги та обставина, що надання документів, або допуск до перевірки,або добровільна явка «Куди Треба» може спричинити найчастіше неприємні наслідки, ніж невиконання таких вимог. Зокрема, за наданими вами документами та письмовими поясненнями можна порушити кримінальну справу, а якщо ви відмовитеся будь-що надавати та підписувати – це може і не статися. Як то кажуть, «немає тіла – немає справи».