Про затвердження Клінічного посібника з лікування туберкульозу
Більш детально особливості хіміотерапії ВІЛ-інфікованих хворих на туберкульоз відбито у Клінічному посібнику з обстеження та лікування пацієнтів з ВІЛ-асоційованим туберкульозом, 2008 р.
Лікування ВІЛ-інфікованого хворого на туберкульоз має ряд особливостей, які пов'язані:
- з більш високою питомою вагою та вираженістю побічних реакцій на ПТП;
- з імуносупресією, що призводить до збільшення ймовірності невдачі у лікуванні стандартними схемами та ампліфікації стійкості до ПТП;
- з високою ймовірністю інфікування та розвитку монорезистентності до рифампіцину або МЛУ-ТБ;
- з мальабсорбцією антимікобактеріальних препаратів (рифампіцину, етамбутолу, піразинаміду, етіонаміду, циклосерину та ізоніазиду) у пацієнтів з ВІЛ-ентеропатією.
Проведення антиретровірусної терапії (APT) у ВІЛ-інфікованих хворих на ТБ покращує показник виживання та уповільнює прогресування СНІДу. Однак APT при ВІЛ-інфекції у хворих на лікарсько-чутливий або лікарсько-стійкий ТБ пов'язана з високою частотою побічних реакцій.
Найчастіше у хворих з ВІЛ-асоційованим туберкульозом можуть виявлятися такі побічні реакції, що посилюються на тлі АРТ:
- периферична нейропатія (особливо на тлі поєднаної антиретровірусної терапії з використанням ставудину, а також ПТП – аміноглікозидів, циклосерину, піразинаміду);
- ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (антиретровірусна терапія посилює розвиток подібних ускладнень);
- нейропсихічні реакції (особливо при поєднаному застосуванні циклосерину та ефавіренцю).
5.11.3. Антиретровірусна терапія та лікування МЛУ-ТБ у МЛУ-ТБ/ВІЛ хворих
У хворих із пізньою стадією СНІДу (число CD4 нижче 200) необхідно приступити доВААРТ протягом перших двох місяців лікування ТБ, а у клінічно стабільних пацієнтів із кількістю CD4+ клітин вище 200 можна відкласти проведення ВААРТ до фази продовження протитуберкульозної терапії (через два місяці).
Розвиток ТБ є показанням щодо АРТ незалежно від кількості СД4-клеток. Якщо є відомості про кількість СД4-клітин, то це може бути орієнтиром при вирішенні питання про терміни початку АРТ. Це лікування так само рекомендовано при МЛУ-ТБ/ВІЛ у зв'язку з підвищеною смертністю даного контингенту хворих. Призначення АРТ не слід відкладати через побоювання прийому пацієнтом великої кількості лікарських засобів. Необхідно слідувати звичайному протоколу щодо запобігання подальшому розвитку синдрому імунореактивності.
Рекомендації ВООЗ щодо призначення АРТ для МЛУ-ТБ хворих:
1) CD4 число 350/куб.мм, але немає IV стадії СНІД: моніторують число CD4 кожні 6 місяців і починають АРТ, якщо CD4 - перерахування ПТП, які можуть спричинити побічний ефект, дається в порядку зменшення ймовірності розвитку побічної дії.