Пролапс мітрального клапана (ПМК)

клапана

клапана

стулок

пролапс

Методичний підхід до оцінки виразності мітрального стенозу обговорюється у цьому розділі далі. Необхідно також ретельно оцінити тяжкість мітральної регургітації, оскільки при ревматичному ураженні клапана загальноприйняті виміри зазвичай ненадійні.

Цей стан характеризується міксоматозною дегенерацією стулок МК, що супроводжується їх потовщенням, збільшенням площі поверхні та гнучкості. У систолу стулки вигинаються (пролабують) за межі площини мітрального кільця в порожнину ЛП і втрачають здатність щільно стулятися, внаслідок чого виникає мітральна регургітація. Іноді ПМК одна із проявів іншого стану, наприклад, порушень обміну колагену (синдром Елерса-Данло, недосконалий остеогенез) чи синдрому Марфана.

Ехокардіографічними критеріями, що дозволяють діагностувати ПМК, є:

• у парастернальному перерізі по довгій осі ЛШ – зміщення однієї або обох стулок МК у систолу за межі площини мітрального кільця;

• в апікальному 4-камерному перерізі – рух точки змикання стулок МК позаду площини мітрального кільця.

Потовщення стулок МК до 5 мм і більше, що виявляється при звичайній візуалізації (тобто без використання тканинних гармонік) також є дуже характерною ознакою ПМК. Найчастіше уражається задня стул клапана, особливо сегмент Р2. Якщо пролабує лише одна зі стулок МК, то струмінь крові, що регургітує, має ексцентричний характер, причому спрямована в бік нормальної стулки. При однаковому пролабуванні обох стулок потік регургітації має центральний напрямок.

Додатковими даними, які іноді виявляються у пацієнта з ПМК, є ознаки дилатаціїмітрального кільця, надмірність або навіть розрив хорд, стулка МК, що «молотить».

Пацієнти з ПМК зазвичай потребують динамічного ехокардіографічного спостереження — залежно від вираженості клапанної дисфункції. За наявності тяжкої недостатності МК може знадобитися пластика клапана; на ранніх стадіях захворювання слід розглянути питання виконання саме цього хірургічного втручання, а не протезування клапана. Доцільність пластики клапана найкраще оцінюється за допомогою чресхарчової ЕхоКГ.

Мітральною регургітацією (МР) називають витік крові через МК під час скорочення ЛШ. Незначна МР іноді виявляється і у здорових осіб, які не мають ознак будь-якої клапанної патології – у таких випадках МР вважається фізіологічною.