Психологічна підтримка при звільненні Звільнення – завжди стрес, і для деяких категорій людей
Зрозуміло, у різних ситуаціях, пов'язаних із звільненням, виникатиме різний за напругою та інтенсивністю стрес. Найгостріше переживають трудоголіки, які ідентифікують своє життя з роботою, ставлять кар'єру на перше місце в шкалі цінностей. Відомо також, що стрес, спричинений звільненням, сильніше проявляється у чоловіків. Жінки генетично стійкіші до ударів долі та гнучко реагують на стресову ситуацію.
Інша річ — люди флегматичні, повільні та замкнуті. Вони не звикли багато розповідати про себе та обтяжувати когось своїми проблемами.
Уважно потрібно поставитися до людей вразливих, ранимих і самотніх, які гостро переживають будь-яку негативну подію у своєму житті і особливо примусове звільнення. Гострий стрес, пов'язаний з відходом із компанії, може викликати у них сильні переживання, почуття провини, пригніченості, втрату сенсу життя. Таким людям необхідно надавати психологічну підтримку протягом усього терміну звільнення та після нього. Бажано, щоб професійний психолог консультував таких співробітників до півтора місяця після звільнення.
Однак заради об'єктивності варто зазначити, що психологічної допомоги потребує не так багато співробітників, як може показатися на перший погляд. Відповідно до шкали стрес-фа хторів, складеної М. Аргайлом, звільнення прирівняне до стресу середнього рівня і становить 47%. Ця цифра означає, що з десяти звільнених співробітників стрес звільнення переживають менше ніж п'ять осіб (3). Порівняйте з іншими даними М Аргайла: за ЮО% стрес, який переживають всі люди, взята ситуація втрати близьких, 73% - розлучення, 63% - в'язниця, 53% - хвороба.
Звичайно, ці дані зібрані під час дослідженнягромадської думки американців, а не українців. Тим не менш, певні аналогії доречні, оскільки стрес втрати близьких і для українських людей можна позначити як 100% за інтенсивністю емоційних переживань.