Рівняння Фрейндліха

Теоретичні уявлення, розвинені Ленгмюром і Поляні, значною мірою ідеалізують та спрощують справжню картину адсорбції. Насправді поверхня адсорбенту неоднорідна, між адсорбованими частинками має місце взаємодія, активні центри є повністю незалежними друг від друга тощо. Усе це ускладнює вид рівняння ізотерми. Г.Фрейндліх припустив, що кількість молей адсорбованого газу або розчиненої речовини, що припадає на одиницю маси адсорбенту (т.зв. питома адсорбціяx /m ) повинна бути пропорційна рівноважному тиску (для газу ) або рівноважної концентрації (для речовин, що адсорбуються з розчину) адсорбенту, зведеної в деякий ступінь, який завжди менше одиниці:

(IV.15)

(IV.16)

Мал. 4.7. Ізотерма адсорбції Фрейндліха в логарифмічних координатах.

Показник ступеняn та коефіцієнт пропорційностіа у рівнянні Фрейндліха визначаються експериментально. Логарифмуючи рівняння (IV.15 - IV.16), отримуємо:

(IV.17)

(IV.18)

Т.ч., залежність логарифму питомої адсорбції від логарифму концентрації (тиску) графічно виражається прямою лінією, що відсікає на осі ординат відрізок, що дорівнюєlga, тангенс кута нахилу якої до осі абсцис дорівнює за величиною показника ступеня при тиску або концентрації (рис. 4.7):

(IV.19)

---