Російсько-європейська місія на Марс закінчилася катастрофою Космос Наука та техніка
Представники Європейського космічного агентства (ЄКА) констатували, що зонд "Скіапареллі" розбився об поверхню Марса під час посадки. Причини невдачі російсько-європейської місії на Червону планету уточнюватимуть. Чому посадковий модуль розбився і що буде з місією «ЕкзоМарс» після цього — розбиралася «Лента.ру».
Швидка смерть
Декілька годин фахівці ЕКА обробляли дані, які вдалося отримати з модуля до втрати сигналу. Встановлено, що сигнал зі «Скіапареллі» обірвався за 50 секунд до посадки на Марс. Втім, і тоді остаточно ховати апарат європейські фахівці не поспішали, сподіваючись на американський зонд Mars Reconnaissance Orbiter.
Проте успішну місію можна назвати лише з великою натяжкою. Звичайно, зонд TGO, завдання якого полягає в дослідженні малих газових домішок атмосфери і розподілу водяного льоду в грунті Марса, вийшов на орбіту планети. Однак зі «Скіапареллі» виникли великі проблеми: зонд досяг поверхні, але час розкриття його парашута відрізняється від запланованого. Найімовірніше, посадковий модуль розбився об поверхню Марса. Втім, у ЄКА вирішили не поспішати з висновками та пообіцяли перезавантажити модуль зв'язку «Скіапареллі», щоб спробувати знову зв'язатися з ним.
Увійшовши в режим вільного падіння на висоті чотирьох кілометрів, апарат на величезній швидкості (близько трьохсот кілометрів на годину) врізався в поверхню Червоної планети. Знімки з Mars Reconnaissance Orbiter дозволяють припустити, що під час падіння «Скіапареллі» вибухнув, оскільки його баки були наповнені пальним, яке не встигли витратити двигуни апарату.
Поки що у розпорядженні фахівців лише знімки, виконані камерою низької роздільної здатності.Залишається дочекатися більш детальних пояснень і кадрів з камери високої роздільної здатності HiRISE, яка також встановлена на Mars Reconnaissance Orbiter. На фотографіях можна розглянути дві темні плями — імовірно, це ударний кратер від самого апарату і його парашут.
Великі надії
Місія "Скіапареллі" - це частина спільної російсько-європейської програми "ЕкзоМарс". Американці брати участь у ній відмовилися. У програмі дві місії – орбітальний зонд Trace Gas Orbiter (TGO) та десантний модуль «Скіапареллі». Спостереження з цих двох апаратів повинні були стати страховкою для місії марсохода «Пастер». Нинішня невдача може критично вплинути на запуск і його подальшу роботу на Червоній планеті в 2020-і роки.
Апарат TGO, який працює зараз у штатному режимі, вивчає компоненти марсіанської атмосфери за допомогою інструментів NOMAD та ACS. Крім цього, на зонді встановлено камеру CaSSIS, завдання якої входить фотографування джерел газу на Червоній планеті. Завдяки цьому вчені сподіваються з'ясувати, чи є на Марсі метан продуктом життєдіяльності бактерій (тобто доказом існування) чи має іншу природу. Ще один інструмент, FREND, шукатиме на Червоній планеті воду, реєструючи потік нейтронів.
Модуль «Скіапареллі» тестував розроблену без участі України систему м'якої посадки на поверхню Марса. Тест провалився. Саме цю систему передбачалося використовувати на марсоході "Пастер". Тепер її доведеться доопрацювати або зовсім відправити в брухт.
Крім того, при спуску модуль повинен був використовувати інтегровані до нього датчики температури, тиску та теплових потоків. Поки невідомо, чи вдалося досягти успіху в цьому, але якусь інформацію зі"Скіапареллі" TGO таки отримав. Вже на Марсі «Скіапареллі» мали прояснити природу пилових бур на Червоній планеті. Для цього передбачалося провести вимірювання електричних полів та атмосферного пилу.
На все про все «Скіапареллі» мала від 2 до 10 днів: саме на такий термін були розраховані акумулятори апарату. На жаль, жорстка посадка знищила апарат набагато раніше, ніж він зміг щось зробити.
Наукова місія TGO стартує на початку 2017 року, коли орбітальний зонд пройде через верхні шари атмосфери Марса. Він розрахований на роботу до 2022 року. Рішення про запуск марсоходу «Пастер» мають ухвалити до кінця 2017 року.