Саша та Вова Борисенко До - Фабрики - ми майже не спілкувалися та билися
Улюбленці фанаток "Фабрики зірок-3" розповіли, які дівчата їм подобаються.
-Хлопці, кажуть, що близнюки на відстані відчувають один одного. Ви згодні з цим твердженням?
Вова: Звісно! буває, ми в різний час підходимо до однієї і тієї ж людини і ставимо одне й те саме питання! Звичайно, ми відчуваємо один одного. Припустимо, у брата щось трапилося і мені стає якось не по собі. Напевно, це називається родинні зв'язки.
–А дівчата вам однакові подобаються?
Вова: Не можу сказати, що є певний тип. Якщо дівчина подобається, це відбувається у тебе в душі. Неможливо вигадати образ і ходити шукати виключно ту, що намалював собі в голові. Такого не буває. Нам із Сашком подобаються абсолютно різні дівчата. Можу сказати, що однакових не було – усі різні.
Сашко: Це точно! Усі дівчата, що були у нас, абсолютно різнопланові. У Вови всі жахливі, а в мене всі добрі.
-Чи траплялися якісь кумедні історії, коли вас плутали одна з одною?
Саша: Пам'ятаю, у школі, я був жорстким розгильдяєм, а Вова більш пристойним. Якось я побився з кимось. А вчителька лаяла Вову, бо нас не розрізняла. Я спочатку не міг зрозуміти, чого це вона така зла на Вову. Вдома ж такі штучки не минають – мама нас розрізняє. А от тато не дуже. Коли нам був рік, тато нагодував мене двічі, віддавши мені Вовину порцію. А Вову одного разу викуповував двічі.
–Як часто ви сваритеся?
Напевно, як і для всіх братів, сварка – звичний стиль спілкування один з одним. У дитинстві ми навіть билися і посилали одне одного. Зараз, звісно, такого немає. Ми тримаємось один одного, бодоля подарувала нам подарунок, зробивши рідними людьми. Ми намагаємось ні на хвилину не відриватися один від одного. Можливо, ми навіть разом працюватимемо.
Саша: Ще два роки тому кожен з нас мав свою компанію. І ми з Вовою спілкувалися лише вдома. Часто билися. Сварки відбувалися через всякі дрібниці. Але після деяких подій ми зрозуміли, що нам треба триматися лише один за одного. І у житті нам більше ніхто не допоможе. Найближча людина – це мій брат. Думаю, я для нього теж найближчий. Звісно, є ще мама – вона завжди допоможе, пояснить… Але ж ми з братом розуміємо одне одного з півслова.