Септичний шок у новонароджених дітей

септичний

Для новонародженого більш характерна відсутність гіпердинамічної фази з безпосереднім переходом у гіподинамічну стадію, для якої характерні низький серцевий викид та високий судинний опір (холодний шок).

Даних про переваги колоїдів над кристалоїдами в терапії септичного шоку у новонароджених зараз не існує.

Вазопресори

Якщо після адекватного заміщення ОЦК немає підвищення артеріального тиску та/або збільшення органної перфузії, необхідно введення вазопресорів. У критичній ситуації вазопресори можна призначати під час корекції гіповолемії. Критеріями ефективності вазопресорів є підвищення АТ і підвищення швидкості діурезу.

Новонародженим із шоком та артеріальною гіпотензією можна призначати середні дози адреналіну, які підвищують як тиск, так і системну перфузію. Описано випадки вдалого застосування норадреналіну.

У дорослій практиці добутамін – інотропний препарат першого вибору у хворого з низьким серцевим викидом за наявності адекватного лівошлуночкового наповнення (адекватного об'ємного навантаження) та нормального артеріального тиску. При низькому серцевому викиді та низькому артеріальному тиску добутамін комбінується з вазопресорами.

Антибіотики

Рекомендується внутрішньовенне призначення антибіотиків широкого спектра протягом першої години після діагностики сепсису. Емпірична терапія повинна включати антибіотики, активні проти грампозитивної та грамнегативної флори. Якщо новонароджений з ОНМТ тривалий час перебував у ОРИТН, отримував тривалу антибіотикотерапію або парентеральне харчування, має грибкове ураження шкіри чи слизових оболонок, слід припустити кандидозний сепсис.

Хірургічне лікування осередку інфекції

Частими причинами сепсису у новонародженого,особливо глибоко недоношеного, є перфорація ШКТ, внутрішньочеревний абсцес, ішемія та некроз кишечника. Без хірургічного втручання, яке слід розпочинати лише після загальної стабілізації стану, сприятливий результат є малоймовірним. При поєднанні «катастрофи в животі» та критичному стані дитини в деяких випадках як тимчасовий захід можливий лапароцентез та дренування черевної порожнини до проведення лапаротомії. Якщо центральний венозний катетер є потенційним джерелом сепсису, він повинен бути вилучений протягом доби (замінений на іншій локалізації).