Що якщо у мене ніколи не буде дітей – клініка ЕКО АльтраВіта
Після чотирьох років безуспішних спроб ЕКЗ та трьох спустошливих викиднів… Мій шлях до материнства був нелегким. І я запитувала себе: що якщо я так і не подарую дитину цьому світу?
Після чотирьох років боротьби з безпліддям це було серйозне питання для мене. Коли я думала про те, що не стану матір'ю, я почувала себе невдахою.
Я відчувала колосальний тиск, мені здавалося, що я не зовсім повноцінна, доки я не маю дітей.
Моя одержимість дітьми була на підйомі шість років, і я роками активно намагалася завагітніти та зберегти вагітність. Це був довгий шлях, ускладнений сумом та розчаруваннями, на цьому шляху я пережила більше втрат, ніж можна уявити. Місяці і роки йшли, а я так і не ставала матір'ю, і я мимоволі запитувала себе: яке в мене буде життя, якщо в мене не буде дітей?
Коли я думаю про інших жінок у моєму становищі, бездітних не на свій вибір, моє серце болить за нас. Що буде, якщо ти нічого не досягнеш, незважаючи на всі старання? Чи відчуватиму себе невдахою, якщо в мене не буде дітей? Я витратила чотири роки мого життя на те, щоб стати матір'ю. Що, якщо у мене не буде дітей? Насправді? Я можу намагатися, намагатися і намагатися, але є жінки, які просто не можуть мати дітей. Що, якщо я одна з них?
Здається, що тіло зрадило тебе
Безпліддя саме собою змушує тебе думати, що твоє тіло зрадило тебе. Навіть якщо логіка говорить про протилежне, почуваєшся ти саме так. Твоє тіло не може зробити те, що потрібно.
Суспільний тиск на бездітних має давню історію. Дітонародження в минулому вважалося як обов'язком жінки, так і милістю провидіння, розташування вищих сил.
Жінки, бездітні не через свій вибір, стикаються з колосальним тиском з боку суспільства. Ти починаєш відчувати себе чужою, особливо у суспільстві щасливих матусь. Це очікувано, чи не так? Ми не дивуємося, ловлячи на собі запитальні або навіть осудливі погляди.
- Ти не зрозумієш це, доки не станеш мамою.
- Поговоримо про це, коли в тебе діти будуть.
- Сутність жінки у тому, щоб продовжувати рід.
Від таких тверджень стає боляче. Деякі жінки (не всі, але все ж є такі) чудово розуміють, як ти почуваєшся, коли вони це говорять. Їх реалізація у житті вимірюється наявністю дітей та його вихованням, і так – це досягнення, яким можна пишатися. Але багато жінок навмисне підкреслюють важливість цього аспекту життя, щоб дати зрозуміти, що вони на рівень вище за тебе. І їм подобається нагадувати про це.
Відповідей так і немає
Я завжди була успішною у всьому, за що бралася. До цього моменту. Я хотіла чогось, я працювала в цьому напрямку, і я домагалася свого: у навчанні, роботі, стосунках та у всьому. Ще не було такого, щоб я над чимось старанно працювала, але мені це не виходило. Праця ж має винагороджуватися, хіба не так нас навчали? Як ще, як не невдахою, я почуватимуся, якщо після всього, що я зробила, я так і не стану мамою?
Я не маю відповіді на ці запитання, і я не знаю, як їх знайти.