Шкірні тести - є найбільш простим і безпечним методом.
Останнім часом все частіше вказується на «нову» методику у дослідженні уповільненого типу харчової алергії – аплікаційні тести з харчовими продуктами (Atopy-Patch-тest).
За технікою виконуються як аплікаційні тести, але з нативними продуктами, такими як пшениця, молоко, яйце, соя. Patch-тест рекомендується включати до програми обстеження дітей з атопічним дерматитом, езофагітом та ентероколітом. У роботі E. Isolauri (1995) показано, що patch-тест негативний, якщо алергічна реакція розвивається протягом перших двох годин після провокації, і позитивний – при відстрочених реакціях [106]. У дослідженні C. Roehra (2001) зазначено, що при позитивному patch-тесті та позитивних титрах IgE антитіл кореляція з провокаційною пробою близька до 100% [152]. Тому метод вважається дуже перспективним, однак, на даний момент методика даних проб досі не стандартизована, тому дослідження в цьому напрямі потребують продовження. Внутрішньошкірні тести застосовують, головним чином, для виявлення сенсибілізації до алергенів бактеріального та грибкового походження. З харчовими алергенами їх проводять лише у тому випадку, коли шкірні тести негативні чи сумнівні, а анамнез чітко позитивний. Проте слід враховувати, що з даному тестуванні збільшується ризик розвитку ускладнень. Не існує єдиної думки про діагностичну значущість шкірних проб, особливо залежно від харчового алергену чи клінічної форми харчової алергії. Обстеження хворих на харчову алергію показало, що відсоток позитивних шкірних проб до харчових продуктів найбільш часто визначається у дітей віком від 3 до 7 років, дещо рідше - у дітей віком від 7 років і у дітей до 3-х років. Серед клінічних форм харчовоїалергії відсоток позитивних результатів шкірних проб визначається частіше у хворих на дермореспіраторний синдром, і значно рідше - у хворих на атопічний дерматит. Основні проблеми, що виникають при шкірному тестуванні: Хибно-негативні результати проб, причинами яких є: відсутність IgE-опосередкованих реакцій; псевдоалергічні реакції; малий діапазон досліджуваних алергенів; неякісні алергени; зниження реактивності шкіри (ранній дитячий вік). Хибнопозитивні результати проб, причинами яких є: псевдоалергічні реакції (зміна властивостей алергенів, використання різних концентрацій одного й того самого алергену); - підвищена чутливість шкіри; перехресно-реагирующие алергени (особливо для алергенів, що належать одному виду: молоко - яловичина; яйце- курка). Аналіз результатів власних досліджень показав, що діагностична значимість скарифікаційних шкірних проб та анамнезу при позитивних провокаційних пробах для різних алергенів різна (рис.25). Найбільш висока інформативність шкірних тестів характерна для повноцінних алергенів (переважно термостабільних), таких як: коров'яче молоко, куряче яйце, риба, пшениця, горіхи. І зовсім іншу діагностичну значущість шкірних проб ми виявили для рослинних алергенів (переважно термолабільних), таких як фрукти та овочі. У хворих, які мають позитивні результати шкірних проб до цих алергенів, провокаційні проби найчастіше були негативними. Як правило, це спостерігали у пацієнтів із супутньою пилковою сенсибілізацією, що пояснюється наявністю
яблуко h ц.яйце проби ““ + проби банан груша загальних антигенних детермінантів між пилковими алергенами та харчовими продуктами з розвитком перехресних алергічних реакцій. Мал. 25. Частота збігу позитивних результатів провокаційних проб з анамнезом та шкірними пробами (%) Таким чином, складання елімінаційної дієти на підставі лише результатів шкірних проб веде до необґрунтованого виключення з раціону харчування дитини цінних харчових продуктів. Тому позитивні шкірні проби можуть бути основою для постановки діагнозу тільки в поєднанні з точними даними алергологічного анамнезу та результатами провокаційних тестів.