Симбіоз – спільне життя
Творець першої у світі енциклопедії – «Природної історії» – римлянин Пліній Старший ще у 77 р. н. е. описав форму спільного життя краба та одного із середземноморських молюсків. Сидячи між стулками раковини молюска, крихітний краб швидкими рухами своїх зябрових джгутиків спрямовує до ротового отвору «господаря» струмінь води, разом з яким туди потрапляє планктон. Краб допомагає малорухливому молюску харчуватись, а за це користується раковиною для захисту від хижаків.
Таке явище називається симбіоз - з грецької це слово перекладається як «спільне життя». У минулому вважалося, що симбіоз зустрічається в природі рідко, але в наші дні наука дійшла висновку, що взаємодія та мирне співіснування представників різних біологічних видів є основою багатьох екосистем Землі. Більше того: симбіоз відіграв важливу роль у розвитку органічного світу.
У природі безліч прикладів взаємовигідного симбіозу. Людина не без користі «живе» з шлунковими і кишковими мікроорганізмами, без яких неможливе травлення, існують квіти, запилення яких може виробляти лише один-єдиний вид комах, чимало прикладів вдалих і корисних «союзів» рослин, тварин, птахів, комах, грибів, бактерій та навіть вірусів.
Головне значення симбіозу полягає в тому, що найчастіше такі відносини збільшують шанси партнерів на виживання. Так, невелика тропічна риба-клоун завжди селиться на рифах поряд з актініями. У разі виникнення загрози риба знаходить притулок серед щупальців актинії, усіяних кліками. При цьому риби-клоуни відганяють від актиній ті види риб, які не проти поласувати актініями. Обидва організми одержують взаємну вигоду від такого сусідства.Проте не завжди симбіоз є корисним для учасників «союзу». Іноді користь отримує тільки один з них, а для всіх він або байдужий, або навіть шкідливий.
Дивовижний приклад потрійного симбіозу виявили американські біологи в Єллоустонському національному парку США. Там поблизу геотермальних джерел росте трава, здатна благополучно існувати за нормальної температури близько +65 °З. Однак для того, щоб вижити в таких умовах, траві потрібен особливий вид гриба, а грибу - вірус. Якщо виростити рослину та гриб окремо, ні той, ні інший організм не витримують нагрівання вище +38 °С. Третім учасником симбіозу є вірус, що мешкає у клітинах гриба. Гриб, «вилікуваний» від вірусу, виявився нездатним зробити рослину термостійкою.
Дослідники вважають, що знання людського геному так само необхідне для розвитку сучасної медицини та інших наук про здоров'я, як знання анатомії було необхідним для лікарів минулого. До 2000 р. було повністю розшифровано геноми плодової мушки дрозофіли, миші та близько 50 мікроорганізмів, серед яких чимало збудників небезпечних хвороб. А це серйозна перемога, яка дає ключ до створення нових, набагато ефективніших ліків.