Симптоми інсульту можуть бути неспецифічними та ввести пацієнта в оману, запорізькі лікарі
Всі ми звикли вважати, що інсульт - це гострий стан із яскраво вираженими симптомами: порушення мови, артикуляції та рухової функції лівої чи правої частини тіла. Але трапляється так, що хвороба поводиться «незвично» і вчасно розпізнати та попередити її дуже складно.
Саме в такій ситуації опинилася Олександра Борисівна, 69-річна мешканка Великої Новосілки Донецької області. Все життя жінка не знала дороги до лікарів, але раптово її здоров'я підкосила невідома хвороба з нетиповими симптомами. Про те, що пацієнтка перенесла інсульт, вона дізналася вже в Обласному центрі лікування та профілактики інсультів Запорізької обллікарні.
«Кілька днів мене мучила біль у шиї, але я думала, що просто «просквозила» її. Продовжувала працювати на городі, доглядати домашню живність. Потім я відчула, ніби в голові "стріляє", додалася біль у спині, але це все я теж списувала на втому. Потім у мене просто відмовили коліна, і я не змогла вставати, почала крутитися голова і все це супроводжувалося сильним блюванням. Дочка викликала швидку допомогу, але коли лікар приїхав, то не міг збагнути, що зі мною», - розповідає Олександра Борисівна.
"Швидка" відвезла жінку прямо в реанімацію, де вона у тяжкому стані провела 7 днів. До всіх перерахованих вище симптомів додалися ще й високий тиск, втрата координації рухів (пацієнтка не могла ні вставати, ні сидіти), мова її стала нерозбірливою, з'явилися проблеми з сечовипусканням, і весь цей час у неї не припинялася гикавка. Лікарі місцевої лікарні припускали наявність у пацієнтки інсульту, але щоб його підтвердити у районному центрі не було апарату МРТ.Тож Олександру Борисівну разом із дочкою Тетяною негайно направили до Запорізької обласної лікарні.
Побачивши результати обстежень, фахівці Обласного центру інсультів ЗОКБ переконалися, що Олександра Борисівна перенесла ішемічний інсульт, який вразив мозок та підкіркову ділянку головного мозку.
Провівши два тижні в інсультному центрі обласної лікарні, стан Олександри Борисівни стабілізувався, і вона пішла на поправку. Болів у спині і шиї в неї вже немає, мова стала більш розбірливою, координація рухів приходить у норму, але пересуватися жінка може поки що тільки в інвалідному візку з дочкою допомогою.
«У мами ніколи не було серйозних проблем зі здоров'ям, тиск завжди був у нормі. До хвороби вона вела активний спосіб життя, їздила велосипедом, копалася на городі - працювала не покладаючи рук. Але одразу життя перевернулося з ніг на голову: здорова й активна людина не змогла ходити, говорити, у неї все боліло. Ніхто не міг зрозуміти, що з нею, моє серце розривалася від того, що я не можу їй допомогти. Дякую лікарям Запорізької обласної лікарні, за те, що попри страшний діагноз вони внесли ясність і зуміли врятувати мою маму. Дякую їм за те, що в будь-який час дня та ночі не відмовляли у допомозі, завжди були уважними і дуже сильно нас підтримали. Хоч ми й лежали в інсультному відділенні, до нас приходили й лікарі з інших відділень, щоб проконсультувати та допомогти. Дякую за те, що не відмовилися від нас, хоч ми з іншої області. Дякую, що подарували нам надію, що врятували мою матусю!», - зі сльозами на очах дякує спеціалістам ЗОКБ Тетяна, донька Олександри Борисівни.