Символізм, Архів Дхармаракшити
Архів навчань буддійської традиції махаяни
Архів теги: символізм
Вигляд Чотирьохрукого Ченрезі
Ділго Кхьєнце Рінпоче, «Сердечний скарб просвітлених»:
«Ченрезі – білого кольору; це блискуче-білий колір снігової вершини, що відображає сотню тисяч сонців, що розсіюють морок усього всесвіту. В нього одна голова, що символізує єдність абсолютної природи; чотири руки, що символізують люблячу доброту, співчуття, радість та рівності; дві ноги, схрещені у ваджрній позі та символізують тотожність сансара та нірвана. Він сидить на тисячолістковому лотосі, що символізує співчуття, і місячному диску, що символізує порожнечу.
Одна пара рук складена у серця і тримає самоцвіт, що уявляє бодхічитту – що виконує бажання коштовність, що дарує вищі та звичайні Сідхі. У другій парі рук одна (праворуч) тримає кришталеві чотки, а інша (ліворуч) – білий лотос. Четки символізують його невпинне співчуття, що подібно до нерозривної нитки проходить через серце кожної істоти, а лотос – незмінну чистоту його мудрості, що розквітає над брудом сансари. Самоцвіт також символізує мудрість-блаженство як метод, а лотос – мудрість-пустотність як розуміння. Його прекрасне тіло, наділене всіма головними та другорядними ознаками будди, прибрано самоцвітами та шовками самбхогакаї».
З «Мані Кабум» (переклад з тибетської на англійську – Тризін Рінпоче):
«Що до одного лику, він із співчуттям дивиться на живих істот. Чотири руки здійснюють благо живих істот за допомогою чотирьох безмірних (люблячої доброти, співчуття, радості та рівності). Щодо двох ніг, при здійсненні блага істот упаю і праджня перебувають у рівності єднання. Що до того, щоформа має білий колір, оскільки він не прихований недоліками сансари, то бездоганно чистий. Що стосується правої руки, що тримає кришталеву малу, сансара захоплена до просвітління. Щодо лівої, що тримає лотос, хоч у сансарі він і робить добре заради живих істот, він не заплямований недоліками сансари. Дві руки, складені у серця подібно до бутону лотоса, символізують порожнечу і співчуття в єднанні; вони нероздільні заради рівного блага всіх живих істот. Те, що на ньому коштовні самоцвіти – виникнення подібної до прикраси нероздільної дхармати. Щодо наявності на його голові вінцевої прикраси і того, що там перебуває Будда Амітабха, він - владика сімейства лотоса, наділений добрими рисами всіх будд. Щодо сидіння з сонця та місяця, за допомогою упаї та праджні він неупереджено здійснює благо заради живих істот». (З «Мані Кабум», розділу 6, глави 2 – «Трилогія садхан: велике співчуття»)
«Більше того, білий колір тіла – це символ бездоганної дхармаки. Одне обличчя – це символ разомнародженої мудрості. що недвійна сама з собою. Дві руки – це символ недвійних упаї та праджні. Мала в правій руці – це символ спрямування живих істот шести царств на шлях просвітлення. Лотос у лівій руці символізує те, що хоч і виконує цілі живих істот, він не заплямований недоліками сансари. Дві ноги символізують недвійність дхармадхату та мудрості. Що до того, що він сидить на сидінні з сонця, місяця і лотоса, це символізує те, що його співчуття до живих істот вільне від забобонів і упередженості, подібно до сяючих сонця та місяця – і те, що він, подібно до лотоса, не заплямований кльошами та дискурсивними думками сансари. Щодо дорогих самоцвітих прикрас, вони символізують те, що хоч він і насолоджується всімабажаними якостями, це робиться без прихильності та відповідає благу живих істот». (З «Мані Кабум», розділу 6, глави 3 - «Практика-садхана Великого співчуття, що виконує бажання самоцвіту в одному циклі»)
Переклад з англійської – гецул Лобсанг Тенпа, 2014.