Синдром каналу Гійона - симптоми, лікування
Тунельний ульнарний синдром дуже часто є результатом тривалого тиску робочих інструментів, наприклад, інструментів, що вибрують, викруток, щипців, тому зустрічається частіше у представників певних професій (садівники, різьбярі шкіри, кравці, скрипалі, особи, що працюють з відбійним молотком). Іноді синдром розвивається після користування тростиною або милицею. До патологічних факторів, які можуть спричинити компресію, також належать збільшені лімфатичні ганглії, переломи, артрози, артрити, аневризм ліктьової артерії, пухлини та анатомічні утворення навколо каналу Гійона.
Діагностика
На відміну синдрому каналу Гійона від синдрому ліктьового каналу вказує на те, що при ураженні нерва в області кисті біль виникає в області гіпотенара та основи кисті, так само як і посилення та іррадіація в дистальному напрямку при провокуючих тестах. Розлади чутливості займають лише долонну поверхню IV–V пальців. На тилі кисті чутливість не порушена, оскільки вона забезпечується дорсальною гілкою ліктьового нерва, що відходить від основного стовбура лише на рівні дистальної третини передпліччя.
При диференціальному діагнозі з корінцевим синдромом (С8) слід врахувати, що парестезії та розлади чутливості можуть також проявитись по ульнарному краю кисті. Можливі парез та гіпотрофія м'язів гіпотенара.Але при корінцевому синдромі С8 зона чутливих розладів значно більша, ніж при каналі Гійона, і при цьому відсутня гіпотрофія та парез міжкісткових м'язів.
Якщо діагноз встановлюється на ранніх стадіях, може допомогти обмеження активності. Пацієнтам можна рекомендувати на ніч або вдень використання фіксаторів (ортезів, шин) для зменшення травмування.
У разі неуспіху консервативних заходів проводиться хірургічне лікування, орієнтоване на реконструкцію каналу для того, щоб звільнити нерв від здавлення.