Скринінг колоректального раку

Стадії колоректального раку

Скринінг колоректального раку (10) - комплекс заходів, націлених на раннє виявлення раку прямої і товстої кишки. При скринінгу пацієнту не ставиться будь-який діагноз, а лише визначається, чи належить він до групи ризику щодо цих захворювань, чи треба йому проходити поглиблені дослідження чи якийсь час можна не займатися цим.

Колоректальний рак зустрічається, в основному, у людей похилого віку, щорічна захворюваність досягає 1 мільйона випадків, а щорічна смертність перевищує 500 000. За прогнозами абсолютна кількість випадків колоректального раку у світі в найближчі два десятиліття збільшиться в результаті зростання населення в цілому і його старіння як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Колоректальний рак посідає друге місце за смертністю від злоякісних новоутворень. Найчастіше колоректальний рак виникає з аденом товстої кишки, і в окремих випадках у пацієнтів із генетично зумовленими синдромами поліпозу або запальним захворюванням кишечника. Термін «поліп» означає наявність окремої ділянки тканини, яка видається у просвіт кишки. При проведенні колоноскопії в рамках скринінгу аденоматозні поліпи виявляються у 18-36% пацієнтів [1].

Методи, що застосовуються при скринінгу колоректального раку

Основні два класи скринінгових тестів, що застосовуються нині, це:

Дослідження калу: на приховану кров чи ДНК
Методи на основі прямої візуалізації: ендоскопічні тести (колоноскопія або сигмоскопія) або комп'ютерна томографія кишківника (КТ-колонографія)

Колоректальний рак може бути джерелом виділення крові та іншихкомпонентів тканини, що виявляються у калі до появи клінічних симптомів. Це уможливлює проведення таких аналізів калу (копро-тестів), які можуть допомогти ранньому виявленню раку та проведенню скринінгу колоректального раку у безсимптомних пацієнтів. Найчастіше застосовуваним методом цих цілей є визначення прихованої крові на калі. Такі дослідження знижують смертність від колоректального раку на 15-45%, залежно від типу використовуваного аналізу та частоти проведення дослідження [1].

З копро-тестів найбільшого поширення набули біохімічні: гваяковий і бензидиновий (англ. gFOBT - guaiac fecal occult-blood test) та імуноферментні (англ. iFOBT - immunochemical fecal occult-blood test). Імуноферментні тести, на відміну від біохімічних, не висувають значних вимог до підготовки пацієнта і мають кращу точність.

Гнучка сигмоскопія (або ректороманоскопія) дозволяє безпосередньо обстежити внутрішню поверхню товстої кишки на відстані до 60 см від ануса. З її допомогою можна виявити колоректальні поліпи та пухлини, під час її можна видалити поліпи або взяти зразки тканини для гістологічного дослідження. Перевагою гнучкої сигмоскопії і те, що її проведення вимагає меншого часу, ніж проведення колоноскопії, підготовка до дослідження кишечника також простіша і швидша. Колоноскопія дозволяє виявити та видалити поліпи, провести біопсію пухлини, розташованої в товстій кишці. Як специфічність, так і чутливість колоноскопії при виявленні поліпів та новоутворень високі (щонайменше 95% при великих поліпах; див. нижче). За результатами колоноскопій, що проводяться один за одним, аденоми діаметром менше 5 мм дослідники пропускають у 15-25% випадків, а аденоми діаметром 10 мм або більшелише у 0-6% випадків [1].

КТ-колонографія - вид комп'ютерної томографії (КТ), яка використовується для отримання зображень внутрішньої поверхні товстої та прямої кишки. Потребує підготовки кишечника.

Незважаючи на високу специфічність, можливість візуалізації та взяття біоптату, фіброколоноскопія як скринінговий метод має низку недоліків — велику складність, високу вартість і головне недостатню чутливість. Тому при розробці перших етапів скринінгових програм в даний час акцент зміщується у бік копро-тестів, центральне місце серед яких займають методики виявлення прихованої крові в калі [3].

Ряд дослідників вважають перспективними для скринінгу та діагностики на ранніх стадіях колоректального раку деякі інші фекальні тести:

fTu M2PK-тести - тести на наявність у калі пухлинної форми піруваткінази М2-типу [3]
фекальний лактоферин [6]

Рекомендації US Preventive Services Task Force щодо скринінгу колоректального раку

Оновлені US Preventive Services Task Force 2016 [2] рекомендують скринінг колоректального раку особам віком від 50 до 85 років, які не мають жодних симптомів колоректального раку. Ці рекомендації не поширюються на осіб із групи високого ризику колоректального раку, до якої належать пацієнти з відповідним сімейним анамнезом, запальними захворюваннями кишківника або поліпами товстої кишки в анамнезі. Рекомендації для осіб вікових груп від 50 до 75 років і від 76 до 85 років різняться. USPSTF не рекомендує проведення регулярного скринінгу колоректального раку у пацієнтів віком 86 років і більше.

Гваяковий тест Hemoccult SENSA

Для осіб від 50 до 75 років,не входять до групи ризику, рекомендуються такі скринінгові тести (на вибір):

Дослідження калу:

гваякова проба на приховану кров (gFOBT) - необхідна частота проведення: щорічно
імунохімічний тест на приховану кров (FIT) - щорічно
визначення в калі генетичних пухлинних маркерів (FIT-DNA) - раз на один-три роки

Візуалізуючі методи:

колоноскопія - раз на 10 років
комп'ютерна томографія кишечника - раз на 5 років
ректоманоскопія (гнучка сигмоскопія) - раз на 5 років
Ректоманоскопія та імунохімічний тест калу на приховану кров (FIT) - ректоманоскопія раз на 10 років і FIT щорічно.