СТРУКТУРА ТА ЗАВДАННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УСТАНОВАХ ПОЛОГІВНИЦТВА
Надання кваліфікованої акушерської допомоги на сучасному етапі неможливе без наявності спеціалізованої анестезіологічної служби [2, с. 499].
Анестезіолог – реаніматолог бере участь у веденні вагітних з тяжкими формами пізнього гестозу, проводить знеболювання пологів, надає анестезіологічну допомогу при різних акушерських операціях, виконує реанімацію новонароджених, що народилися в асфіксії, забезпечує ведення хворих у палаті інтенсивної терапії.
Анестезія та реанімація в акушерській практиці мають свої специфічні особливості. Вони зумовлені особливостями функціонального стану багатьох органів і систем у вагітних, характером акушерської та екстрагенітальної патології, одночасним впливом наркотичних засобів на організм вагітної або породіллі та на плід [2, с. 499].
Для безпечного та компетентного анестезіолого-реанімаційного забезпечення в акушерстві необхідно враховувати такі особливості фізіології вагітних. У процесі вагітності збільшується об'єм циркулюючої крові. У середньому на 25% збільшуються ударний об'єм та частота серцевих скорочень, що загалом підвищує хвилинний об'єм серця на 50% [7, с. 234]. У пізні терміни вагітності матка може викликати обструкцію аорти та нижньої порожнистої вени, особливо у положенні на спині. Це призводить до зниження венозного повернення, серцевого викиду та порушення матково-плацетарного кровотоку. Переміщення матки вліво попереджає аорто-кувальну компресію в положенні на спині. У процесі вагітності розвивається гіперкоагуляція, вже після першого триместру відбувається помітне підвищення фібріогену та активності VII, VIII, X та XII факторів.згортання.
Має місце і набухання слизової оболонки протягом усього респіраторного тракту, що зменшує розміри голосової щілини і вимагає застосування для ендотрахеальної інтубації трубки меншого діаметру. Хвилинна вентиляція легень збільшується приблизно на 45%. Крім того, приблизно на 20% знижується функціональна залишкова ємність легень [2, с. 499].
Вагітна матка змінює положення шлунка, сприяючи шлунковому рефлюксу у вагітних жінок. Хоча випорожнення шлунка не сповільнюється при вагітності, при пологах відзначається чітке гальмування цієї функції. Це створює ситуацію високого ризику при аспірації. У зв'язку з цим у премедикації використовують антиеметики, антациди та прокінетики (H2 – блокатори, метоклопрамід, цитрат натрію).
Основою вибору анестезіологічної допомоги при акушерських операціях є принцип деференційованого підходу, при якому враховуються характер акушерської та екстрагенітальної патології, показання до оперативного розродження, особливості засобів і їх вплив на скорочувальну функцію матки, стан породіллі, плода, новонародженого. Оцінка цих особливостей дозволяє підібрати найбільш адекватний та безпечний метод знеболювання. Анестезіолог та медсестра відділення анестезіології-реаніматології – анестезистка – постійно перебувають у складі чергової бригади, яка приймає пологи.
Якщо жінка народжує кесаревим розтином, анестезіолог розробляє стратегію введення наркозу, стежить за його введенням, за реакціями породіллі на анестезію в ході операції. Якщо жінка народжує із застосуванням епідуральної анестезії, їй доведеться познайомитися з анестезіологом за кілька днів до пологів. Лікар неодмінно вивчить анамнез, подивиться результати обстежень, дізнається алергію на ліки, подробиці про хронічнізахворюваннях, про минулі реакції на наркоз. Все це потрібно, щоб нормально підібрати вид анестезії та дозу анестетика.
Під час введення анестезії саме лікар (не медсестра) встановлює спінальний катетер, яким до нервових закінчень надходитиме ліки. Під час установки катетера потрібно обов'язково слухати команди лікаря: не ворушитися, перебувати у певній позі, іноді навіть певним чином дихати. Потім лікар за необхідності додаватиме ліки.
Медсестра-анестезистка асистує лікареві: набирає анестезію в шприц, вводить її у вену, міряє тиск.