Студентська газета - невід’ємна частина університетського кампусу
«Я хочу, щоби американці переглянули свої цінності. Я хочу, щоб негритянські студенти критикували Буша за роздування військового бюджету, тоді як бідні й досі живуть у нетрях. Я хочу, щоб єврейські та арабські студенти критикували політику своїх країн. Я хочу, щоб студенти-економісти могли розмірковувати про комунізм. Нам потрібні люди із сміливими, свіжими ідеями. Нам потрібні лідери, які зможуть розворушити політично-пасивну більшість. »
Звучить знайоме? Але не треба боятися. Це не передовиця з американського варіанта газети "Іскра". Це уривок із статті, надрукованої у студентській газеті «Хойя» (The Hoya) – престижного столичного Джорджтаунського Університету. Студентські газети часто називають трибуною кампусу. У рубриці «Думки» студенти можуть писати буквально все, що думають. Але все-таки основна мета газет – розповсюджувати новини про студентів та студентів.
Один із найбільших у США, Мерілендський штатний університет випускає газету під назвою "The Diamondback" - "Водяна черепаха" - яка, до речі, є символом університету. Під час сесій газета виходить п'ять разів на тиждень тиражем 20 тисяч екземплярів. Зазвичай тираж більшості студентських видань трохи перевищує десять тисяч.
Однак, і студентські видання – не без недоліків. Ректор факультету журналістики Мерілендського університету Томас Канкел називає один із них: студентські газети видаються не професіоналами, а хлопцями, які лише навчаються журналістській майстерності; і тому якість їх по-різному: є чудові газети, а є й дуже посередні.
Саме тому більшість студентських газет наполегливо відстоюють свою незалежність, завжди відчуваючипідтримку своїх головних прихильників – студентів.