Судді та куріння напоказ

Куріння – шкідлива звичка. Вона робить з людини раба, який при кожній нагоді, слідуючи сигналам запаленого мозку, біжить покурити.

Дуже комічне видовище, коли серйозні, статусні люди купками збиваються недалеко від входу до суду і курять, наче школярі. Раніше вони робили це на ганку, тепер, щоб дотримуватись закону, відходять належні метри. Для кращого комізму не вистачає лише мантії.

Пам'ятаю, як один із суддів на засіданні в залі суду, вікна якого відкриваються на цю дію, пожартувала, що дуже здорово дивитися на колег, які купкою стоять і прикурюють навпроти.

Деякі судді курять у себе у кабінеті, особливо часто спостерігав це в АСах. Взимку, після провітрювання кабінету, сидіти в процесі у такого судді сумнівне задоволення.

А що ви думаєте з цього приводу?

  • 1553
  • рейтинг 1

куріння

Основні проблеми громадянського права

Концесійні угоди та угоди про ДПП

напоказ

Підвищення кваліфікації: транскордонна торгівля

Схожі матеріали

судді

антитютюнників

антитютюнників

антитютюнників

антитютюнників

років

Коментарі (35)

«Мова в пості йде про куріння напоказ. »

Секс-шкідлива звичка.

Далі самі продовжите? :)

Самоцитата з моєї писанини на FB:

"А мені подобається тютюнопаління. Особливо міцні запашні сигарили з кавою. Втім, це, напевно, класика. Але й звичайні цигарки курю. Будь-які, аби міцні.

Курив років 10. Потім кинув, потрапивши під вплив антитютюнників. Чи не курив років 13 до 2000 року. 1998 року з'явився інет. Років зо два безуспішно шукав докази шкоди тютюнопаління. Не знайшов і закурив знову.

Напередодні суд у т.зв. "США" визнав шахраями "експертів"антитютюнників, які десятки років дурили голови людям.

Хотілося б думати, що ця подія ставить хрест на діяльності антитютюнників. Але ні, аж надто вигідний цей бізнес. Кілька років тому доходи антитютюнників перевищили прибутки від тютюнового промислу.

Якась там особлива шкода тютюнопаління – міф.

У суді має бути курильна кімната.

Пост Івана екстремісткий. Але це просто молодість. Мені в цій темі ближче розуміння Романа Тараданова. Але писанина Романа теж екстремістка (можливо з тієї ж причини). Вона створює враження спроби уявити Івана у принизливому світлі та розпалити сварку. Мені ж здається, що для юриста більш пристойно бути миротворцем.