Технології розрахунково-платіжного обслуговування клієнтів, Банки - новини, інформація
Операції за рахунками клієнтів у стандартному випадку виконують: операційний (бухгалтерський) працівник (операціоніст); касир - при виконанні операцій з готівкою.
Інструменти безготівкових платежів та правила їх застосування
Названі документи допускають проведення безготівкових платежів у таких формах: 1) платіжними дорученнями; 2) чеками; 3) акредитивами; 4) по інкасо. Клієнти можуть обирати будь-яку з допустимих форм безготівкових платежів, виходячи з власних інтересів. Банк немає права перешкоджати здійсненню розрахунків і платежів у формах, передбачених у договорах контрагентів. Платі-
жи проводяться за наявності на рахунках клієнтів-платників власних коштів, якщо інше не обумовлено між банком та власником рахунку.
Оскільки безготівкові платежі не передбачають використання готівки, то проводити їх можна лише за допомогою спеціальних розрахункових документів, відомих як інструменти безготівкових платежів (безготівкового обігу). При цьому під розрахунковим (платіжним) документом розуміється оформлене належним чином (у вигляді документа на папері або електронного документа): розпорядження платника (клієнта або банку) про списання грошей зі свого рахунку та їх перерахування на рахунок отримувача коштів; розпорядження одержувача коштів (стягувача) про списання грошей з рахунку-платника та їх перерахування на рахунок, вказаний одержувачем коштів (стягувачем).
Закони та документи Банку України допускають проведення безготівкових платежів з використанням наступних інструментів (розрахункових документів): 1) платіжного доручення; 2) акредитива; 3) чека; 4) платіжної вимоги; 5) інкасового доручення. Таким чином, форм проведення безготівкових банківських платежівнараховується чотири, тоді як відповідних інструментів п'ять. Різниця виникає у зв'язку з тим, що форма платежів «по інкасо» реалізується за допомогою двох інструментів — платіжної вимоги та інкасового доручення.
Платіжне доручення (розпорядження про банківський переказ) — доручення клієнта обслуговуючому банку перерахувати (списати) певну суму з його рахунку та зарахувати її на рахунок одержувача на оплату товарів (виконаних робіт, наданих послуг), у тому числі у порядку попередньої оплати або за рахунок виконання інших фінансових зобов'язань (наприклад, перед бюджетом).
Платіжні доручення є основним інструментом, забезпечуючи у структурі безготівкових платежів: 77% – за кількістю та більше 90% – за їх обсягом (дані 2002 р.).
Інформація, яка має бути зазначена у платіжному дорученні, а також будь-якому іншому розрахунковому документі (реквізити платіжного документа), суворо регламентована. Відповідальна особа клієнта самостійно заповнює платіжне доручення, підписує його у посадових осіб, які мають право підписувати такі документи, засвідчує відбитком печатки та подає до банку операційністу, що веде розрахунковий рахунок цього клієнта. Банк приймає платіжне доручення незалежно від грошей на рахунку платника. Технологію розрахунків платіжними дорученнями представлено на рис. 19.2.
Перший екземпляр належно оформленого платіжного доручення використовується для списання коштів із рахунку клієнта; другий примірник або призначається банку-одержувачу, якщо сума, що перераховується, повинна бути зарахована на рахунок в іншому банку, або використовується як меморіальний ордер для зарахування грошей на потрібний рахунок, якщо рахунок одержувача також ведеться в даному банку; третій екземпляр призначений одержувачу платежу; четвертий, засвідченийвідбитком печатки та підписом спеціаліста банку, що засвідчують прийом доручення, повертається клієнту.
На всіх примірниках платіжного доручення операціоніст проставляє дату і свій підпис, а також на першому примірнику (а також на другому, коли доручення служить меморіальним ордером) вказує залишок коштів на рахунку клієнта після здійснення.
шення операції. Сума доручення записується в особовий рахунок клієнта та операційний щоденник. Якщо сума підлягає зарахуванню на рахунок у тому самому банку, то в щоденник записується сума, списана з одного рахунку, та окремим рядком — сума, зарахована на інший рахунок. Три екземпляри доручення (або два, якщо рахунки платника та одержувача ведуться в одному банку) надсилаються у складі звіту до бухгалтерії банку. Платіжні доручення застосовують і при фінансових платежах, до яких належать: платежі страховим органам; перерахування коштів у благодійні фонди; перерахування коштів дочірнім підприємствам; сплата податків; сплата пайових внесків, перерахування грошей до пенсійного та інших позабюджетних фондів; виплата дивідендів юридичним особам та ін.