Теорія всесвітньої змови підтверджена наукою
У той час як у сотнях найбільших міст світу – від Токіо до Нью-Йорка та від Стокгольма до Кейптауна – проходили акції протесту, спрямовані проти протекціоністської політики федеральної влади та великого бізнесу, вчені також не сиділи без діла.Фахівці університету в Цюріху провели математичний аналіз зв'язків 43 тис. транснаціональних корпорацій та зробили висновки, які підтвердили найгірші побоювання протестувальників.
Попередні дослідження продемонстрували, що відносно невелика група компаній і банків має левову частку світового «економічного пирога», від якого решті залишаються лише крихти. Однак ці дослідження знехтували непрямими взаємозв'язками – відносинами корпорацій з дочірніми та афілійованими компаніями, які можуть визначити, наскільки суттєвим є вплив групи ТНК на світову економіку, а також те, наскільки сама по собі ця система стабільна.
Відсортувавши 37 млн компаній та інвесторів по всьому світу, представлених у базі даних Orbis С від 2007 р., команда вчених із Цюріха відібрала 43060 компаній, що належать транснаціональним корпораціям, а також виявила їх спільні активи. Потім вони побудували модель, що розподілила економічний вплив ТНК за критеріями контролю одних компаній над іншими за допомогою володіння фондами та участі у прибутку. Зрештою, їм вдалося сформувати вичерпну карту економічного впливу.
Продовживши розплутувати велику павутину власності, команда вчених встановила, що більшість фінансових ланцюжків йдуть у напрямку суперканклаву зі 147 компаній, пише Newscientist.com. Їхні активи перетинаються один з одним, фактично будучи спільною власністю, що забезпечує цьому негласному фінансовому конгломерату контроль за 40% глобальногокорпоративного багатства. "По суті, менше 1% компаній в змозі контролювати 40% всієї мережі", - стверджує Глаттфельдер. І вказує, що більшість із цих «суперкорпорацій» є фінансовими інститутами. Так, до топ-20 увійшли інвестиційні холдинги Barclays plc, JPMorgan Chase & Cо, Goldman Sachs Group Inc.
Коментуючи проведений швейцарськими фахівцями аналіз, експерт з макроекономіки Джон Дріфіл з Лондонського університету заявив, що цінність дослідження полягає навіть не в тому, що воно показує, як невелика кількість людей контролює всю світову економіку. На його думку, головна причина, заради якої варто проводити такі дослідження, – це зрозуміти, наскільки ця система стабільна.
Сама собою концентрація влади не є ні поганою, ні доброю, зазначають швейцарські дослідники. А ось тісні взаємозв'язки корпоративного ядра якраз можна оцінити з погляду шкоди та користі. Як показала глобальна фінансова криза, що почалася в 2007 р., такі мережі є вкрай нестійкими. "Щойно одна компанія зазнає лиха, вона відразу тягне за собою інші", - пояснив Глаттфельдер.
Дослідження викликало великий інтерес серед провідних світових економістів. Втім, як водиться у науковому світі, знайшлися і скептики. Так, Янір Бар-Ям, керівник Інституту складних систем у Новій Англії, попередив, що зрівнювати права власності та контроль, як це зроблено в даній роботі, не зовсім правильно. Більшість компаній, чиї активи розділені між різними власниками, управляються колективами менеджерів, які зовсім не обов'язково мають важелі ручного управління. Отже, вплив цього чинника на загальну поведінку системи, на його думку, потребує більш глибокого аналізу.
«Це призводить дозамішання – побачити, наскільки все взаємопов'язано», – поділився своєю думкою експерт складних систем Джордж Сугіхара з Інституту океанографії Скрипса в Каліфорнійській Ла-Хойї. Втім, він відразу зазначив, що в одному результати проведеного аналізу зовсім не сходяться із заявами демонстрантів, які протестують проти «грошових мішків» з Уолл-Стріт. Йдеться про популярні теорії змови. На переконання Сугіхари, для того, щоб правити світом, групі осіб зовсім не обов'язково вступати в попередню змову. «Аналогічні структури поширені у природі», – посміхнувся вчений.