Трохи про граматику

За фахом культуролог. Закінчив Південний федеральний університет. Цікавлюсь польською мовою та культурою слов'янських народів. Вивчав польську мову у Ягеллонському та Вроцлавському Університетах, стажувався у Варшавському Університеті. Викладацький стаж – один рік.

Тепер настав час розібрати основи граматичного ладу мови. У цьому уроці ми познайомимося з частинами мови у польській мові. Навчимося, як правильно побудувати пропозицію та поставити запитання. Визначимо основні лексико-граматичні конструкції. Після цього уроку Ви зможете не просто використовувати заучені фрази, а й бачити граматичний зміст цих фраз.

Частини мови

Почнемо ми наш урок із ознайомлення з частинами промови, яких у польській мові налічується 11. Для тих, хто забув, частина промови — це певна сукупність слів, які мають спільні морфологічні (склад слова) та синтаксичні (роль слова у реченні) ознаки. Так, всі частини мови в польській мові можна розділити на дві великі групи:схиляються (odmienne) інесхиляються (nieodmienne).

ODMIENNE	NIEODMIENNE
rzeczownik — іменник	przysłówek — прислівник
przymiotnik -прикметник	zaimek przysłówny — займенник.
czasownik - дієслово	przyimek - прийменник
liczebnik - числове число	spójnik - союз
zaimek - займенник	wykzyknik — вигук
partykuła - частка

Докладніше кожну частину мови ми розглянемо у наступних уроках.

Побудова простих речень

Щодо будови простих пропозицій, то польська мова в цій галузі дуже нагадує українську.

Існують ті ж саміголовні (підлягає і присудок) ідругорядні (визначення, доповнення та обставина) члени речення.
Немає чітко фіксованого положення слова у реченні, оскільки польська мова використовує відмінкову систему.
Порядок членів пропозиції визначається контекстом та емоційним забарвленням, так само як і в українській мові.
Але головна відмінність польського синтаксису від українського полягає в тому, що в польському вживається дієслово-зв'язка, що відмінюється в даний часbyć — є, який в українській мові практично завжди опускається.

Тепер ми розберемо відмінювання дієсловаbyć і для більшої наочності наведемо кілька прикладів.

число/особа	єдине	множинне
1	jestem	jesteśmy
2	jesteś	jesteście
3	jest	są

Jestem dyrektorem. - Я директор.

Mój bratrjest studentem. - Мій брат студент.

Jesteście artystami. - Ви художники.

Уявимо сцену в забитому автобусі. У повному плутанині Ви випадково когось штовхаєте і ця людина наступає Вам на ногу. Незнайомець каже вам: - Przepraszam. А Ви йому відповідаєте: — To przapraszam. Таким чином Ви наголосили, що саме Ви стали винуватцем цієї ситуації і хочете вибачитись. Або у реченні -Ty czytasz książki, aja czasopisma. — Ти читаєш книжки, а я журнали. - також видно, щологічні акценти у реченні зміщені на займенники. Важливо у цьому висловлюванні, саме хто і що читає.

Ще один з основних дієслів - mieć - мати. Розберемо для початку відмінювання цього дієслова.

число/особа	єдине	множинне
1	mam	mamy
2	masz	macie
3	ma	mają

Використовується у кількох випадках.

Перший випадок

Використовується основне значення мати. Українською мовою перекладається конструкцією «у (мене/тебе/його/них тощо) є».

Mam brata. - У мене є брат.

Czy masz długopis? - Ти маєш ручку?

Mamy zajęcia z polskiego. - У нас заняття з польської мови.

Другий випадок

Конструкціяnie ma використовується як негативна форма до дієсловаbyć у третій особі, яку можна дослівно перекласти як «не існує».

W pokoju jest lustro. W pokoju nie ma lustra. — У кімнаті є дзеркало. У кімнаті немає дзеркала.

Studenci są na zajęciach. Nie ma studentów na zajęciach. — Студенти на заняттях. Студентів немає на заняттях.

Третій випадок

У складі таких виразів, як mieć na imię (мати ім'я), mieć rację (бути правим) та mieć się (пов'язане з питанням «як справи?»).

Mam na imię Aleksander. — Мене звуть Олександр.

Oczywiście, masz rację. — Звичайно, ти маєш рацію.

Як się Pan ma? - Dziękuję, dobrze! - Як у Вас справи? - Дякую добре!

Четвертий випадок

Вживання в конструкції mieć + дієслово в інфінітиві, що виражає подальшу дію.

Mamy dojutra przeczytać ten tekst. — Ми маємо до завтра прочитати цей текст.

Питальне речення

Для побудови загальної запитальної пропозиції використовується часткаczy. Пропозиція вимовляється із запитальною інтонацією, виділяючи слово, до якого ставиться питання.

Czy Jacek jest tutaj? — Яцек тут?

Czy mogłbyś mi pomóc? — Ти не міг би допомогти?

Питальна частка може і не вживатися, але тоді пропозиція вимовляється з більшою інтонацією.

Masz brata? — Ти маєш брата?

Pójdziesz z nami? — Підеш з нами?

Також використовується ціла низка запитальних слів, з яких і починається питання:

Kto? (хто?) /Co? (що?)
Як? (як?)/ Jaki? Яка? Jakie? (який? яка? яка?)
Czyj? Czyja? Czyje? (чий? чия? чиє?)
Gdzie? (де?) /Kiedy? (коли?)
Skąd? (звідки?) /Dokąd? (куди?)
Dlaczego? (чому?)

Це перелік далеко не всіх, але основних запитань. Приклади:

Co to jest? Що це?

Skąd pan Kowalewski jest? — Звідки пан Ковалевський?

Dokąd idziecie? — Куди йдете?

Kiedy będzie film? — Коли буде фільм?

Після цього уроку Ви зможете легко перекласти фрази на цій картинці.