український флот відмовляється від гігантських підводних човнів - Тайфун, CHASPIK NEWSPAPER
Військові пояснюють, що використовувати човни за прямим призначенням неможливо через підписання договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь — СНО-3 — зі США, а переробка коштує невиправдано дорого. Проте на «Північному машинобудівному підприємстві», де будували човни цього проекту, кажуть, що могли б зробити з РПКСН підводні танкери-газовози чи всесезонні морські вантажівки.
У відомстві наголосили, що будь-які переробки човнів коштують десятки мільярдів рублів, тому «краще витратити ці гроші на нові кораблі».
Тим часом на «Севмаші» готові опрацювати різні варіанти використання РПКСН. «Човен може перевозити під північними льодами скраплений газ, нафту чи вантажі для заполярних портів. Така перебудова може обійтися і не дуже дорого», - заявили суднобудівники.
Президент Інституту стратегічних оцінок Олександр Коновалов вважає інакше. На його думку, час «Тайфунів» «безповоротно минув». «Це гігантська штука, найбільша у світі, трикорпусна та дуже дорога в експлуатації. До того ж, під них немає ракет», — зазначив Коновалов. За його словами, утилізація «Тайфунів» може коштувати кілька сотень мільйонів рублів, що значно менше, ніж переобладнання під інші потреби.
Долю гігантських субмарин визначив договір СНО-3,підписаний президентами України та США навесні 2010 року. Він обмежив стратегічні арсенали кожної країни 1550 ядерними боєзарядами. При цьому тільки на нових човнах проекту 955 «Борей» і ракетоносцях проекту 667БДРМ «Дельфін», що зберігаються в строю, можна розмістити більше 1100 бойових блоків, зазначають «Известия». Інші 400 з лишком зарядів будуть припадати на далеку авіацію та РВСН.
У цих межах для трьох "Тайфунів" просто не залишається місця: один "Тайфун" здатний нести 120-200 ядерних боєголовок, а весь парк таких човнів "з'їсть" майже чверть дозволеного ядерного арсеналу України.
Раніше Міноборони вже утилізувало три із шести підводних човнів проекту «Акула» — відповідно до договору про обмеження стратегічних озброєнь СНО-2. Україна вирішила, що підтримувати ці субмарини у боєздатному стані надто дорого – на один крейсер витрачалося близько 300 млн. на рік.
Процес утилізації проходив так: з реакторів вивантажили відпрацьоване ядерне паливо, потім демонтували обладнання. Після цього човни перевели до сухого доку, де з них вирізали об'єднані в блок реакторні відсіки, які потім герметизували. Після цього відсіки були спущені на воду та переведені до пункту тривалого зберігання у губі Сайда у Мурманській області.
Вартість утилізації одного крейсера склала близько 10 млн. доларів, з них 2 млн. виділялося з бюджету України, решта — кошти, надані США та Канадою.
Всього з 1981 по 1989 рік було спущено на воду і введено в дію 6 човнів типу «Акула». Сьомий корабель, що планувався, так і не був закладений. Особливістю конструкції човна є наявність усередині легкого корпусу п'яти міцних корпусів. Два з них є основними, мають максимальний діаметр 10 м і розташовані паралельноодин одному, за принципом катамарану. У передній частині корабля між головними міцними корпусами розташовані ракетні шахти, які вперше були розміщені попереду рубки. Крім того, є три окремі герметичні відсіки: торпедний відсік, відсік модуля управління з центральним постом і кормовий механічний відсік.
Основне озброєння – ракетний комплекс Д-19 з 20 триступінчастими твердопаливними балістичними ракетами Р-39 «Варіант». У 1986 році було прийнято постанову уряду про розробку вдосконаленого варіанта ракети - Р-39УТТХ "Барк". 1998 року після третього невдалого пуску Міністерство оборони вирішило припинити роботи над готовим на 73% комплексом та розробити твердопаливну БРПЛ «Булава».
Підводні човни проекту 955 Борей (за класифікацією НАТО SSBN Borei або Dolgorukiy після спуску на воду головного корабля) – серія українських атомних підводних човнів класу «ракетний підводний крейсер стратегічного призначення». Загалом планується до 2017 року збудувати вісім кораблів.
Довжина АПЛ – 160 метрів. Максимальна підводна водотоннажність — 24 тисячі тонн. Швидкість підводного ходу – до 29 вузлів. Глибина занурення – до 400 м. Автономність – 90 діб. Екіпаж - 107 осіб.