Вчення зберігає душевну свіжість, або як старіти повільно.

душевну
Старість - неминуча. Як її не відкладати, вона прийде — часто «в компанії» з багатьма хворобами. Але якою їй бути — похмурою та самотньою чи яскравою та здоровою, багато в чому залежить від людини. До речі, згідно з результатами опитування британських учених, найщасливіший час у житті настає після 55 років. Головне, на думку вчених, — дотримуватися правил, які допоможуть зберегти здоров'я, бадьорість та активність.

Важливе значення має рух. Ніколи не пізно розпочати займатися помірними фізичними вправами. Багато людей старшого віку люблять роботу на присадибних ділянках. Це також може мати оздоровчий ефект, але за умови, що робота посильна, стійка та дозована. Адже не рідкісні випадки, коли праця на городі призводить до загострення хронічних хвороб, наприклад, радикуліту чи гіпертонії. А ось помірні фізичні вправи хоча б раз на тиждень приблизно на 30% збільшують шанси літньої людини на збереження відмінної форми, гарного самопочуття та гострого розуму.

Щодо розуму, то збереження його ясності — ще один важливий чинник успішної старості. Недарма основним психологічним ефектом старіння вважається зменшення рівня знань, що з віковим погіршенням можливостей на навчання.

До речі, на думку вчених, не старіти вдається саме тим, хто не хоче старіти. Велике значення має життєва позиція, характер особистості та емоційна сфера людини. Хтось годинами сидить на лавці і ностальгічно «пережовує» минуле, а хтось активно відвідує товариства «кому за…», вирішує кросворди, грає у шахи, бігає підтюпцем та знайомиться з новими людьми. Активна творча старість це цілком реально. Ще давньоримський філософ Цицерондля уповільнення процесів старості рекомендував фізичні вправи, помірне харчування та, головне, інтелектуальну активність. Він закликав, щоб люди і в старості навчалися, оскільки «навчання зберігає душевну свіжість».