Відверто що кажуть політики без мікрофона
Девід Кемерон: про корупцію
Нещодавно розмовляючи з Єлизаветою II, архієпископом Кентерберійським і спікером палати громад Кемерон назвав Нігерію та Афганістан найкорумпованішими країнами у світі: «Ми сьогодні провели дуже успішну зустріч кабінету міністрів, говорили про майбутній антикорупційний саміт. Приїдуть нігерійці, насправді до Британії приїдуть лідери деяких фантастично корумпованих країн. Нігерія та Афганістан – можливо, дві найкорумпованіші країни у світі». А мікрофон у цей час все записував.
Пікантність ситуації додавав той факт, що Лондон чекав на лідерів обох країн у гості – на антикорупційний саміт.
Джон Мейджор: безславні виродки
Своєю закулісною промовою Кемерон повторив подвиг одного зі своїх попередників на прем'єрській посаді – Джона Мейджора. У 1993 році Мейджор після інтерв'ю, не звернувши уваги на включений мікрофон, невтішно відгукнувся про трьох своїх міністрів-євроскептиків, назвавши їх «ублюдками». І, увійшовши в раж, погрожував «розіп'яти» цю трійцю за першої нагоди.
Гордон Браун: шукайте жінку
Загалом Британії щастить на відвертих прем'єрів. У 2010 році в ході передвиборчої кампанії Гордон Браун зустрічався з 65-річною Джилліан Даффі, яка жорстко розкритикувала його економічну та імміграційну політику. Сівши в машину, Браун кинув: «Це була катастрофа… Чия то була ідея зустрітися з цією жінкою. Це нестерпно уперта баба з тих, що стверджують, ніби завжди голосували за лейбористів». На жаль, мікрофон, що транслював мітинг, залишався включеним. І прем'єр-міністру довелося перепрошувати перед виборчицею. Щоправда, це не врятувало лейбористів від поразки.
Принц Чарльз: журналістам із любов'ю
наострові в кишеню за словом не лізуть навіть особи королівської крові. У 2005 році на прес-конференції принц Чарльз пройшовся журналістами, які дошкуляли його питанням про майбутнє весілля з Каміллою. «Як я все це ненавиджу. Ненавиджу всіх цих людей», – упівголоса сказав Чарльз, звертаючись до синів – Вільяма та Гаррі. Але сучасні мікрофони дуже чуйні.
Єлизавета II: не грубіянити
Традицію британської відвертості днями підтримала Єлизавета ІІ. Під час світського рауту Її Величність обмінялася думками з командиром поліції Лондона Люсі Д'Орсі. Та розповіла королеві, що минулої осені під час візиту Сі Цзіньпіна до Британії відповідала за безпеку китайської делегації. "Ох, не пощастило вам", - поспівчувала Єлизавета II і в свою чергу назвала китайських дипломатів грубіянами за їхнє ставлення до британського посла-жінки в КНР. Світську розмову записав офіційний оператор Єлизавети ІІ. Відео просочилося до британських ЗМІ.
Рональд Рейган: нічого, крім гумору
Англосакси відзначилися по обидва боки Атлантики. Найгучніший ляп належить 40 президенту США. 1984 року Рональд Рейган під час перевірки звуку перед радіозверненням вирішив пожартувати і ледь не поставив мир на межу ядерної катастрофи: «Дорогі співвітчизники, американці, я радий повідомити вас сьогодні, що підписав закон, який назавжди заборонить Україну. Через п'ять хвилин ми почнемо бомбардування». В «імперії зла» жарт не зрозуміли, і Білому дому довелося вибачатися.
Джордж Буш-молодший: з три короби
За хльосткими висловлюваннями «без мікрофона» лідирує Джордж Буш-молодший. Нікому з американських президентів за ним не наздогнати.
2000 року на передвиборному мітингу, перекидаючись словами з майбутнім віце-президентом Діком Чейні, Буш назвав журналіста газети The NewYork Times "великою дупою". І потім не подумав вибачатися - адже він простий хлопець і каже те, що думає.
Через шість років на саміті «Великої вісімки» в Україні Буш молодший знову відзначився. Він привітав Тоні Блера: "Йо, Блер, як життя?" І поскаржився йому на напади «Хезболли» на Ізраїль: «Яка іронія, насправді ООН потрібно розібратися із Сирією, щоб та змусила «Хезболлу» припинити все це д***мо, і тоді все закінчиться». На лихо Буша мікрофони вже були включені.
І це не останній перл Буша. У 2008 році екс-президент США під час ланчу на саміті все тієї ж «вісімки», але вже в Японії, поспівчував при включеному мікрофоні італійському прем'єру Сільвіо Берлусконі: «Я читав, що суди знову за тебе взялися… Вони постійно переслідують тебе».
Обама: подвійний капкан
Не відстав від своїх колег Барак Обама. Його бенефіс відбувся у 2011 році у Чикаго під час збору коштів для Демократичної партії. Після спілкування з журналістами Обама повідомив у не вимкнений мікрофон, що емір Катара шейх Хамад бін Халіфа аль-Тані «гарячий прихильник та активний поборник демократії на всьому Близькому Сході. Реформи, реформи, реформи – ви бачите це на Аль-Джазірі.
Щоправда, додав Обама, сам емір «не дуже реформується. У Катарі немає великих зрушень у бік демократії».
Обуренню офіційного Катару не було меж. Адже раніше того ж дня Обама зустрічався з еміром у Вашингтоні та розхвалював Катар за успіхи у «близькосхідній демократії».
Саркозі та Обама: синхронно про Нетаньяху
На саміті G20 у 2011 році Обама та Саркозі виступили дуетом. Знову підвела не до місця включена техніка. Апарати для синхронного перекладу зіграли роль «жучків», і журналісти підслухали, як Саркозі назвав Нетаньягу брехуном ізізнався, що не перетравлює його. Обама підтримав колегу: «Тобі він набрид, а мені доводиться щодня мати з ним справу». Пізніше Саркозі довелося порозумітися з єврейською громадою.
Жан Кретьєн: про американських політиків
У 1997 році, очікуючи приїзду Клінтона до Мадриду на саміт НАТО, прем'єр-міністр Канади в бесіді з прем'єрами Бельгії та Люксембургу сказав: «У ваших країнах і нашій країні всі такі політики сиділи б у в'язниці, тому що американці продають свої голоси». На цьому він не зупинився і жартома запропонував розпочати зустріч без президента США. Його слова були записані однією телевізійною компанією та просочились у пресу. Клінтон обіцяв розібратися з Кретьєном – на полі для гольфу.
Жак Ширак: про британську та фінську кухню
У 2005 році Ширак у розмові з Путіним та Шредером оцінив британську гастрономію: «Єдиний внесок британців у європейське сільське господарство – це коров'яче сказ. Не можна довіряти таким нікчемним кухарям. У Британії найгірша їжа, якщо не брати до уваги Фінляндії». Журналісти почули Ширака і розтиражували його слова, підливши олію в і без того теплі англо-французькі відносини.