Витрати, пов’язані зі зберіганням та пересиланням речей та документів, Розподіл процесуальних
1. Витрати, пов'язані із зберіганням та пересиланням речей та документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням та пересиланням речей та документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1. Аналіз норм КПК України дозволяє дійти висновку, що витрати, пов'язані із зберіганням та пересиланням речей та документів органами та посадовими особами, які здійснюють кримінальне провадження, здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Зберігання та пересилання речей та документів іншими учасниками кримінального провадження здійснюється за рахунок цих суб'єктів.
2. Частина 2 зазначеної статті визначає, що граничний розмір видатків, пов'язаних із зберіганням та пересиланням речей та документів повинен бути встановлений Кабінетом Міністрів України.
Розподіл процесуальних витрат
1. У разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі понесені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності у обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених видатків, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та у порядку, передбачених законом, для компенсації шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
2. У разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
3. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, ухвалюючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судовий розглядрішення чи винесе нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
2.8а у відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування процесуальних витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України. Підстави та порядок компенсації потерпілому шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, мають бути визначені законом. Слід зазначити, що викладена у ст. 1177 ЦК України норма не поширює свою дію на таку ситуацію, адже до складу процесуальних витрат не належить майнової шкоди, завданої майну фізичної особи внаслідок злочину. Крім того, закон, який визначає умови та порядок відшкодування потерпілому майнової шкоди, заподіяної злочином, в Україні не прийнято, а тому цей вид шкоди у разі неплатоспроможності особи, яка вчинила злочин, державою не відшкодовується.
4. Таким чином, суд, виносячи обвинувальний вирок (у тому числі обвинувальний вирок зі звільненням від покарання або від відбування покарання), стягує з обвинуваченого документально підтверджені процесуальні витрати на користь: 1) потерпілого (щодо понесених ним витрат); 2) держави (у частині видатків на залучення експерта).
Визначення обсягу процесуальних витрат
1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які мають бути ним компенсовані.
1. Розмір процесуальних витрат є обставиною, яка підлягає доведенню у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України). КПК України покладає обов'язок доведення даних щодо розміру процесуальних витрат на сторону, яка їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України). Такі витрати учасниківкримінального провадження обов'язково мають бути підтверджені документально.
3. Слід звернути увагу, що на відміну від положень КПК України 1960 року (ст. 224), чинний КПК України не містить вимоги щодо необхідності залучення до обвинувального акта та довідки про процесуальні витрати, крім відомостей про розмір видатків на залучення експерта під час проведення експертизи під час досудового розслідування (п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України).
Рішення щодо процесуальних витрат
1. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат вироку суду або ухвалою.
2. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, фахівці, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їх інтересів.
1. Питання про процесуальні витрати вирішується судом у підсумковому рішенні (викладене у формі вироку або ухвали), яким відповідно завершуються провадження у стадії судового розгляду (п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України), перегляду судових рішень в апеляційному (п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України) та касаційному порядку (п. 3 ч. 1 ст. 442 КПК України).
2. Коментована норма встановлює перелік суб'єктів оскарження судових рішень щодо процесуальних витрат. Крім сторін кримінального провадження, до таких суб'єктів віднесено свідків, експертів, фахівців та перекладачів (п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України).