Вивих в атлантопотиличному суглобі

Синоніми: краніоцервікальна дисоціація, атланто-окципітальна дислокація. Визначення: розрив зв'язок, що стабілізують атланто-потиличний суглоб.

Променева діагностика

Основні характеристики

Найбільш типовий симптом: збільшення відстані між зубоподібним відростком С2 та С1 хребцем.

Рентгено-семіотика

Збільшення відстані між базіоном та зубоподібним відростком С2 хребця:

в нормі цей показник не перевищує 4-5 мм;

у дітей — менше 10 мм.

Коефіцієнт Пауерса - більше 1,15:

НД - відстань від вершини ската (базіону) до кортикального шару передньої поверхні задньої дуги С1 хребця;

АТ - відстань від передньої дуги С1 хребця до заднього краю великого потиличного отвору (опістіон);

у нормі ВС/АТ = 0,77;

критерієм атлантопотиличного вивиху є ВС/АТ-більше 1,15.

Прицільна рентгенографія зубоподібного відростка С2 хребця: збільшення відстані між виростками потиличної кістки та С1 хребцем. Розширення тіні превертебральних м'яких тканин (неспецифічна ознака).

КТ-семіотика

КТ з кістковим алгоритмом реконструкції.

На зображеннях в аксіальній площині С1 частини хребця можуть візуалізуватися на тому ж рівні, що і виростки потиличної кістки.

На зображеннях у сагітальній та фронтальній площині спостерігається збільшення відстані між бічними масами першого шийного хребця та виростками потиличної кістки.

МРТ-семіотика

Порушення взаєморозташування потиличної кістки та С1 хребця оптимально виявляється на зображеннях у сагітальній та фронтальній площинах.

Найбільш інформативною в оцінці ушкоджень зв'язкового апарату є імпульсна послідовність STIR.

Припідозрі на пошкодження хребетної артерії показано виконання МРА.

Диференціальний діагноз

Перелом виростка потиличної кістки

Виразно диференціюється при КТ.

Може поєднуватися з атлантопотиличною дислокацією.

Синдром Дауна

Супроводжується нетравматичною атлантопотиличною нестабільністю.

Патоморфологія

Етіологія:причиною формування атланто-потиличних вивихів найчастіше є швидкісні автокатастрофи.

Епідеміологія:на частку ушкоджень даного типу припадає менше 1-2% всіх травм шийного відділу хребта.

Пошкодження стовбура мозку та черепно-мозкових нервів.

Мультисегментарне ушкодження шийного відділу хребта.

Макроскопічні риси

Атлантзатиличний вивих є наслідком розриву зв'язкових структур, які стабілізують потилично-атланто-осьовий комплекс.

є продовженням задньої поздовжньої зв'язки;

прикріплюється до внутрішньої поверхні схилу;

є основним стабілізатором атланто-потиличного суглоба.

йдуть від вершини зубоподібного відростка С2 хребця догори та латерально до країв великого потиличного отвору;

перешкоджають надмірній ротації.

Передня атлантопотилична мембрана:

є продовженням передньої поздовжньої зв'язки;

прямує від передньої дуги С1 хребця до передньої кортикальної платівки ската.

Задня атлантопотилична мембрана:

з'єднує задню дугу атланту та опстіон;

гомологічнежовтим зв'язкам.

проходить від вершини зубоподібного відростка до ба-зіону;

має відносно невелике значення у стабілізації потиличноатлантоосьового комплексу.

Класифікація та стадування

Атлантзатиличний вивих може бути: переднім і заднім, дистракційним.

У більшості випадків передні та задні вивихи даної локалізації мають дистракційний компонент.

Симптоматика

Найбільш типові прояви:

Пошкодження черепно-мозкових нервів.

Порушення рухової функції.

Перебіг захворювання

Як правило, дана травма несумісна із життям.

У тих, хто вижив, зберігається значний неврологічний дефіцит.

Фіксація осьового хребця та потиличної кістки.

За відсутності фіксації: несприятливий.

Вивих в атлантопотиличному суглобі представлений на малюнках