Все про нікях – обряд одруження згідно з ісламом

Розпитувала Тетяна Каленіченко

Фото Українського центру ісламознавчих досліджень

–Що означає слово «нікях»?

– Слово «нікях» в арабській мові означає «статевий акт». Але як ісламський релігійний термін слово «нікях» означає «укладання шлюбного договору відповідно до норм ісламу». У цьому значенні слово «нікях» зустрічається у Священному Корані: «Поєднуйте шлюбом тих із вас, хто неодружений, і праведників з-поміж ваших рабів і рабинь» (24:32). У сучасному мусульманському світі слово «нікях» стало міжнародним, використовується майже всіма народами, які сповідують іслам, і означає одруження відповідно до мусульманської релігійної традиції. Мається на увазі не весілля чи сватання, а виключно релігійний обряд.

–Розкажіть, будь ласка, як виглядає підготовка до обряду? За який період часу до самого одруження до Вас звертаються наречені?

– В Україні молодята звертаються до мечеті по-різному. Ті сім'ї, що дотримуються традицій, приходять заздалегідь, цікавляться, як краще підготуватися. Але є й такі, що ніби гуляли вулицею і раптом вирішили одружитися, не готові до цього абсолютно. До нікяха потрібно певним чином готуватися. І найголовніше, щоб про одруження знали батьки обох сторін; потрібно, щоб молодята обговорили все, що стосується їхнього шлюбу, а також свої вимоги один до одного. Наприклад, дівчина може вимагати від майбутнього чоловіка гарантовану можливість закінчити або здобути освіту, або домовитися не народжувати дітей, доки не доучиться. Всі такі інтимні деталі майбутнього шлюбу потрібно обговорювати заздалегідь, а не дізнаватися про них уже в мечеті. Найкращий варіант, що практикувався ще з часів пророка Мухаммада, - шлюбний договір, в якому вприсутності свідків та батьків з обох сторін будуть прописані всі побажання. В ісламському світі це не вважається чимось незручним; навпаки, краще обговорити і, можливо, відмовитися від шлюбу, якщо бажання не збігаються. Тому іноді молодята приходять до мене вже зі шлюбним договором, який під час обряду зачитується у присутності імаму та офіційних свідків.

–Як мають одягатися молодята і чи є певні традиції перед самим обрядом? Які атрибути церемонії – це звичайні обручки чи щось інше?

– Іслам регламентує обов'язкові умови, які мають виконуватися, а решта може відбуватися за місцевими звичаями, які не повинні їм суперечити. Тому і одяг молодят, їх прикраси, і навіть те, як відбувається нікях, може дуже відрізнятися.

Головна традиція виглядає так: хлопець і дівчина вдома повністю омивають тіло, одягають святковий одяг, моляться, просять благословення у батьків і в сімейному супроводі йдуть на нікях. У деяких народів обряд відбувається у мечеті, як у кримських татар, а в єгиптян – вдома. У деяких країнах існує традиція, що наречена особисто не приходить на нікях, а делегує свого батька та інших членів сім'ї замість себе, щоб вони від її імені уклали договір. Тому міф про те, що наречений не бачить свою наречену до весілля, іноді є реальним. Я навіть зустрічався з подібним у Києві. Але, за нормами ісламу, наречений обов'язково має бачити наречену хоча б під час сватання – це було зроблено для того, щоб чоловік точно знав, з ким він одружується, і міг відмовитися, якби його щось не влаштовувало.

Що стосується атрибутів весілля, то вони також залежать від традицій. Нормою вважаються обручки. При цьому у дівчини кільце найчастіше золоте, а унареченого має бути срібним, тому що чоловікам заборонено одягати золото. Жінки часто прикрашають себе візерунками, намальованими хною. Є різні весільні костюми, шлюбні пісні, і навіть постріли зі зброї повітря несуть практичну функцію. Ці постріли повідомляють городянам про те, що відбувається нікях і хтось став чоловіком та дружиною, а люди мають дізнатися хто саме, щоб переконатися, що вони живуть не у гріху.

–Що пара вибирає частіше – спочатку цивільний розпис, а потім обряд через деякий час, чи навпаки?

–Якщо до обряду приступає пара, де він чи вона християнин, що Ви радите у таких випадках?

– Іслам дозволяє чоловікові одружуватися з жінками з «людей Писання», тобто з християнками та юдейками. Коран підкреслює особливу духовну та нормативну близькість ісламу з цими релігіями: «Сьогодні вам дозволена добра їжа. Їжа людей Писання також дозволена вам, а ваша їжа дозволена їм, а також вам дозволені цнотливі жінки з-поміж увірованих і цнотливі жінки з тих, кому Писання було даровано до вас» (5:5). Але мусульманам бажано одружитися з мусульманками, оскільки жінкам-мусульманкам можна виходити заміж лише за представника своєї віри. У тих випадках, коли наречений – мусульманин, а наречена – ні, імам повинен розповісти про ті норми, яких вони повинні дотримуватися. Наприклад, є норма, що у чоловіка-мусульманина діти обов'язково мають бути мусульманами, і над ними потрібно здійснити всі обряди, як, наприклад, обрізання. Наречена має це усвідомлювати. І навпаки, мусульманин повинен з повагою ставитися до своєї дружини, її релігійних поглядів та зобов'язань. Що ж стосується випадків, коли дівчина-мусульманка хоче вийти заміж за не мусульманина, або чоловік хоче одружитися не з жінкою Писання,імам зобов'язаний відмовити в обряді та пояснити причини відмови.

–Як виглядає сам обряд: які його етапи, суть, хто є присутнім? Які молитви читаються?

– В Україні ми вимагаємо, щоб обов'язково були присутні наречений та наречена з документами, що засвідчують особу. Тому я, як імам, перевіряю їхні документи та називаю вголос їхні імена та прізвища. Обов'язково мають бути на обряді батьки нареченої чи бодай хтось із родичів. Пророк Мухаммад сказав: «Жінка не видає заміж жінку, і жінка не видає заміж себе». Тому має бути батько, брат, дядько чи інший чоловік із рідні. Якщо дівчина – сирота, вона обирає собі опікуна з мусульман, які користуються повагою. Також бажано, щоб були присутні й батьки нареченого.

Під час обряду нікях, імам спочатку називає сім обов'язкових умов для одруження. Вони мають бути виконані:

Молодята не повинні бути близькими родичами. Також не повинно бути причин, які не дозволяють шлюб (жалоба у жінки за загиблим чоловіком, стан паломника, перевищення ліміту на дружин у чоловіка тощо).
Шлюб має бути постійним, а не тимчасовим. У молодят має бути намір одруження на завжди, а не на якийсь період часу. Тимчасові шлюби мусульман-сунітів заборонені.
Присутність свідків. Свідки – двоє чоловіків-мусульман, які у разі потреби засвідчать, що конкретна пара стала чоловіком та дружиною.
Добровільне бажання обох сторін одружитися. Шлюб під тиском не дійсний, він гріховий.
Шлюб не повинен бути таємним. Батьки, родичі, друзі, сусіди мають знати, що ця пара стала чоловіком та дружиною.
Передається маг - це шлюбний дар, який чоловік повинен подарувати дружині.Що це буде і коли він його вручить – це їхня особиста справа. Але магр повинен мати якусь цінність, не бути символічним, а також його мають назвати вголос у присутності свідків. Магр передбачається ісламом як майно жінки, на випадок, якщо щось станеться з чоловіком (пропаде безвісти, буде заарештований, розлучиться чи інше).
Наявність вали з боку нареченої. Валі – це батько, родич чи опікун, який видає наречену заміж і представляє її інтереси під час одруження.

Також можуть бути додаткові умови, які не є обов'язковими, такі як свідчення лікаря про відсутність смертельних хвороб або тяжких захворювань.

Якщо всі умови виконані, імам приступає до здійснення обряду. Спочатку він віддає хвалу Всевишньому Аллаху, просить благословення для пророка Мухаммада, його сім'ї та всіх праведних мусульман, вголос декларує аяти Корану, які розповідають про створення чоловіка і жінки, як такі: «Серед Його знамень – те, що Він створив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили в них заспокоєння, і встановив між вами любов та милосердя. Воістину, в цьому – знаки для людей, які міркують» (30:21), – і детально пояснює значення аятів.

Потім він нагадує про напуття пророка Мухаммада, як наприклад: «Найкраща віра має той віруючий, який відрізняється кращими моральними якостями, а найкращим серед вас є той, хто найкраще ставиться до своєї дружини».

Після отримання згоди всіх сторін імам урочисто оголошує молодят чоловіком і дружиною і читає молитву за благословення їхнього нікяха: «З ім'ям Аллаха! Слава Аллаху – Господу світів! Нехай Аллах пошле свою благодать на вас. І нехай Аллах пошле свою благодать у вас, і об'єднає вас у доброму! О Аллах! Зроби цей шлюбщасливим та благословенним. Об'єднай їхні серця, як ти об'єднав серця Адама і Єви! І об'єднай їхні серця, як ти об'єднав серця пророка Мухаммада та його великої дружини Хадіджі! О Аллах! Дай їм благочестивих, доброчесних дітей, достаток благ та тривале життя. О Аллах! Дай їм у всьому благодать. Дай благословення своє в їхніх починаннях, у їхніх справах та у їхньому майні. Воістину – ти маєш владу над усім! І нехай буде мир і благословення пророку Мухаммаду, його родині, його сподвижникам і всім нам!

А вже після молитви вони ставлять свої підписи у шлюбному договорі та обмінюються кільцями. На цьому сам обряд завершено і можна розпочинати весілля.

–Відео з нікяхом Джамали облетіло весь інтернет як радісна новина. Чи можете поділитися власними враженнями від обряду?

– Що стосується нікяха Сеїт-Бекіра та Джамали, я хвилювався, напевно, не менше самих молодят, бо мені вперше довелося проводити нікях українською та кримсько-татарською під прицілом стільки камер. Молоді здебільшого мовчали та посміхалися, а мені треба було виглядати урочисто та впевнено. Сусанна Джамалідінова (Джамала) виглядала чарівно і була щасливою, хоч і помітно хвилювалася. Сеїт-Бекір, навпаки, був спокійним і зосередженим. Вони поставилися до нікях дуже серйозно, обговорили зі мною всі деталі. Про обряд я знав за три місяці до його проведення, але все тримав у секреті. Молодята дотримувалися всіх кримськотатарських весільних традицій, і це було чудово! Адже вся Україна побачила, як відбувається традиційний мусульманський нікях.