Вулична газета
Вулична газета(англ. street newspapers або англ. street papers ; іноді «вуличний листок») — газета, журнал, або інше періодичне видання, що розповсюджується бездомними або бідними людьми, і що видається в основному з метою їх підтримки, а також для зміни ставлення суспільства до безпритульних, бідних та інших нужденних [1] .
Зазвичай частина статей у вуличних газетах написана бездомними або бідними людьми [1] .
Принцип роботи всіх вуличних газет схожі: розповсюджувач, яким може стати бездомна чи бідна людина, купує екземпляри видання за близько 50 % від його вартості [2] , а потім реалізує за оголошеною ціною, без права її зміни, і дотримуючись встановлених видань правил [3] ].
Перші прообрази вуличних газет виникли ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Наприклад, із 1915 по 1920—1930 роки у Цинциннаті (Огайо, США) видавалася газета Hobo News для бездомних мігрантів.
Проте в сучасному форматі і із застосуванням типової бізнес-моделі вуличні газети набули широкого поширення тільки в кінці 1990-х років, з моменту створення в Нью-Йорку Street News в 1989 [1] [3] [4] .
1991 року в Лондоні народилася найуспішніша вулична газета — The Big Issue, створена Джоном Бердом та Анітою Роддік.
У 1994 році в Глазго (Шотландія, Великобританія) була утворена Міжнародна мережа вуличних газет (англ. International Network of Street Papers), що об'єднала 120 вуличних газет із 40 країн [5] . 2008 року Міжнародна мережа вуличних газет заснувала власну премію [6] .
З середини 2000-х років вуличні газети, як і всі друковані видання, зіштовхнулися з проблемою виходу читачів в онлайн. Наприклад, з 2007 року тираж Big Issue впав зі 167 000 до менш ніж 125 000 у 2012року [7] . Однак у 2013 році DW зазначало, що на відміну від традиційних друкованих видань німецькі вуличні газети користуються популярністю, наводячи приклад найстарішого німецького вуличного видання Biss, тираж якої зріс до 6 млн [8] .
Серед останніх зокрема можна навести приклад створеного у 1991 році у Великобританії видання The Big Issue [1] , а також українську вуличну газету «Шлях додому», що виходить з 1994 року.
Бізнес-модель вуличних газет іноді піддається критиці, зокрема через те, що вона перетворюють образ безпритульного на продукт, який продається як сувенір [4] .