Вулична магія ТАПКИ
Фокус з картами. Ефектно і просто та до того ж можна показати цей фокус будь-де. Для цього потрібна лише звичайна колода карт.
Глядач перемішує колоду та віддає її Вам. Фокусник поділяє колоду на дві приблизно рівні частини. Фокусник вибирає будь-яку карту зі своєї частини колоди, а глядач – зі своєї. Фокусник кладе свою карту у колоду глядача, а глядач – у колоду фокусника. Потім фокусник поділяє колоду глядача на приблизно дві рівні частини і перевертає їх обличчям вгору, а сорочкою відповідно вниз. Першу частину перевернутої колоди кладе вгору своєї колоди, а другу частину – вниз своєї колоди. Виходить, що в центрі всі карти лежать рівно, а з боків – зверху та знизу – догори ногами. Карта глядача десь серед карток фокусника, а карта фокусника – серед карток глядача. Усі частини колоди зводяться воєдино одну колоду. Це колода перевертається та накривається руками глядача. Робиться чарівне клацання (вимовляються чарівні слова тощо) і фокусник розкладає карти віялом і… О диво, цього не може бути. Це неможливо. Як так вийшло. Адже глядач тримав карти у своїх руках, фокусник не міг до них доторкнутися, але… У розкладеній колоді карток перевернутими виявилися лише дві карти. Це карта фокусника та карта глядача.
СЕКРЕТ ФОКУСУ:
Ви берете справді звичайну колоду карт і ділите її на дві частини. Першу частину кладете біля глядача, а другу біля себе. Ви зі своєї колоди дістаєте будь-яку карту, навіть не обов'язково запам'ятовувати її. У момент, коли глядач зі своєї частини колоди дістає карту, запам'ятовує її та показує всім, крім Вас. Ви не помітно перевертаєте колоду, яка знаходиться у Вас в руках (сорочкою вниз) і накриваєте зверху однією карткою так, щоб вона лежала сорочкою вгору. Тобто у глядачаСкладається враження, що у Вас в руках все та ж частина колоди, яка лежить сорочкою вгору. Хоча насправді верхня карта лежить сорочкою верх, а решта карт навпаки, сорочкою вниз. Ви берете свою раніше обрану карту і кладете її в колоду глядача (приблизно в центр), потім берете карту глядача і кладете у свою колоду. Потім фокусник поділяє колоду глядача на приблизно дві рівні частини і перевертає їх обличчям вгору, а сорочкою відповідно вниз. Першу частину перевернутої колоди кладе вгору своєї колоди, а другу частину – вниз своєї колоди. Виходить, що в центрі всі карти лежать рівно, а з боків – зверху та знизу – догори ногами. Карта глядача десь серед карток фокусника, а карта фокусника – серед карток глядача. Усі частини колоди зводяться воєдино одну колоду. Це колода перевертається та накривається руками глядача. Насправді всі карти в колоді перевернуті, тобто лежать вгору. Лише карта глядача та перша карта у колоді фокусника лежали обличчям униз. Оскільки глядач не знає, яку карту вибрав фокусник, то він думає, що саме це і є Ваша карта, а свою карту він і так дізнається. Ось такий фокус.