За що дають "Оскар"
Завтра – рівно 10 днів до церемонії нагородження найкращих фільмів 2010 року.
Саме час поглянути на основні «оскарівські» тенденції, модні теми для кіно – від занурення у віртуальність до політкоректності – і зробити власні «ставки».
За останні роки вибір американських кіноакадеміків не сварив лише лінивий: мовляв, і фільми, що перемогли, – не завжди кращі, і церемонія – часто нудна. Проте «Оскар» продовжує залишатися головною кіноподією року та «термометром», що визначає «градус» настроїв американського суспільства. І що цікаво: рік у рік головні тенденції «Оскара» не змінюються, але до них постійно додаються нові нюанси. Тенденції головної кінопремії світу за останні 10 років говорять про одне: Голлівуд судомно шукає новий кіноміф, якусь точку опори не тільки для режисерів, а й для глядачів, «Осідлали», наприклад, «ковзана» політкоректності і гарцюють на ньому: то расові проблеми на перший план висунуто, чи то статеву дискримінацію, чи то сексуальною орієнтацією населення потурбуються… Ось тільки чи виграє від цього кінематограф?
Що нині поважають на «Оскарі»
-«Саговість»: епічний розмах (або хоча б претензія на епічність).
– Патріотичність: необов'язково кидати головного героя під танк із криком: «За батьківщину!», – можна «лише» оповідати про людину в контексті всієї країни. Будь-який громадянський пафос, що натякає на горезвісні американські «свободи», вітається.
– Усі види політкоректності: у гонитві кінокритиків за нею багато гідних фільмів залишилися без роботи – краще б запровадили спеціальну премію «За політкоректність».
- Баланс «соціалки» і глибокого психологізму: під останнім зазвичай маються на увазі загальнолюдські цінності.
- Ідея«Ніколи не здавайся!»: сюжетний поворот, що дозволяє герою (і відповідно, глядачеві) повірити в себе.
– Лояльність: щоб не звинувачували в остаточному «опопсенні», номінують арт-хаус (якому зазвичай нічого не дають).
– Дохідливість: ідея фільму – проста та недвозначна, картинка – якісна, загалом, орієнтація на масового глядача, а не любителів «розумного» кіно.
– Принцип «заслуженості»: нагороди часом роздають за принципом «давно час». Наприклад, легенда світового кінематографа Мартін Скорсезе, який має нагороди всіх вагомих кінофестивалів, «Золоті глобуси» тощо, свій перший «Оскар» отримав у 65 років.
За що «Оскар» дадуть навряд чи
– За фантастику: тенденція не лише останніх 10 років – звідси наші сумніви щодо перемоги фільму «Початок».
– За атракціон у чистому вигляді: фільми з запаморочливими спецефектами, на кшталт «Аватара», технічні досягнення якого можна поставити на одну планку з народженням звукового чи кольорового кіно, можуть розраховувати лише на призи у технічних номінаціях.
– За рекордні касові збори: абсолютних лідерів прокату американські академіки не шанують. Наприклад, торік «Володар бурі», що провалився в прокаті багатьох країн, на «Оскарі» втер ніс «Аватару» з його майже тримільярдними зборами. А рекордсмен позаминулого прокату «Темний лицар» навіть не потрапив до списку номінантів на «Найкращий фільм».
Власники «Оскара» у номінації «Найкращий фільм» за останні 10 років
Щоб говорити про «оскарівські» тенденції предметно, згадаймо «Кращі фільми» останніх 10 років: саме в ці роки головну кінопремію все частіше стали називати «олімпіадою поп-культури» та звинувачувати переможців у вмілому приготуванністарих кінорецептів, небажанні шукати нових тем, підходів, ракурсів. Отже, за що ж давали «Оскар» до «нульових».
Говорячи про тенденції, не варто забувати, що «Оскар» – не кінофестиваль, а нагородження найкращого з найкращих у кіноіндустрії, де кожен фільм розглядається як продукт.
І перемагає, найімовірніше, той продукт, у «рецептурі» якого більше необхідних інгредієнтів-тенденцій. Власне ці тенденції ми «приклали» до номінантів року і побачили, що в теорії лише 6 фільмів з 10 мають шанси на перемогу.
Чиї шанси на перемогу високі…
«Соціальна мережа»: у наявності – дохідливість (про створення Фейсбуку, на якому «сидять» 99 відсотків аудиторії фільму), ідея «ніколи не здавайся» у поєднанні з американською мрією.
«Залізна хватка»: саговість, патріотичність (дівчинка, шериф і рейнджер шукають злочинця на індіанській території), закладені навіть у жанрі фільму, ідея «ніколи не здавайся», загальнолюдські цінності.
«Король говорить!»: ідея «ніколи не здавайся» (заїкається король Георг VI все ж долає свою боязкість перед публічними виступами), історичний розмах.
«Дітки в порядку»: політкоректність (взаємини в сім'ї, де мама та тато – жінки), новий погляд на сімейні цінності.
«Чорний лебідь»: глибокий психологізм (історія повільно божеволіє).
«Боєць»: ідея «ніколи не здавайся» (історія становлення боксера-чемпіона), патріотичність, гранична дохідливість.
А чиї - не дуже ...
«Початок»: фантастика, яку не «врятують» ні наявний глибокий психологізм, ні просування сімейних цінностей.
«Історія іграшок»: нехай і гідний, але мультфільм. До того ж один із лідерів прокату зарік, що зібрав понад $1 млрд.
«127 годин»: наявність ідеї «ніколи не здавайся» нівелюється камерністю того, що відбувається (1,5 години ми спостерігаємо за скелелазом, що застряг у печері).
Джерело: опитування на сайті mycityua.com
Голос народу
«Що ж за рік такий! Номінувати нема кого!»
Головні тенденції «Оскара», що не змінюються з року в рік, викликають масу жартів не тільки у «кіношників», а й у глядачів. Свіжий приклад ми знайшли в ЖЖ: користувач tranzisto_r настільки тонко розписав уявний діалог американських кіноакадеміків, що ми не можемо його не процитувати:
Анастасія РАХМАНІНА, графіка Тетяни КОНОНЕНКО
За матеріалами: Газета по-київськи Переглядів: 471