Залишайся, хлопче, з нами
У кінопрокаті нова робота Гая Річі. У головній ролі - Чарлі Ханнем
За сюжетом, правитель Утер Пендрагон встигає все: і обкуреного лосеподібного мага обезголовити, і нараду з воєначальниками провести, і дружину з сином приголубити. Персонаж Еріка Бани ("Троя", "Проти шторму") ні краплі не схожий на велелюбного середньовічного чиновника, яким описують короля-папу бриттські легенди. За версією сценаристів, батько маленького Артура — король-мрія з Екскалібуром у піхвах.
Якось на трон цієї ходячої мрії зазіхає єдинокровний брат (Джуд Лоу, "Шерлок"). Життя маленького Артура опиниться на волосині. З цього моменту розвиток подій значно пришвидшується. Творці фільму немов включають для вас машину часу: на околиці Лондініума малюк Артур сором'язливо їжкає в хутряній шубці, Артур-підліток нахабно краде гаманці городян, Артур-юнак заробляє на життя кулачними боями, Артур-чоловік стає ватажком місцевої безбожно обдираючи купців.
Погодившись виконати головну роль, зірка телесеріалів Чарлі Ханнем узяв на себе неабияку відповідальність. Раніше короля Артура грало безліч талановитих артистів. Свіжий приклад – Клайв Оуен, який виконав цю роль у фільмі Антуана Фукуа. Ханнему вдалося створити нового Артура - іронічного, владного, нічим не поступається королям-попередникам.
Як відреагує суспільство, дізнавшись, що їхній законний король бандит і пройдисвіт? І чи захоче Артур, людина, яка ніколи не шукала справедливості, постояти за правду?
Пошук відповідей на ці питання супроводжується бійками, бійнею та народними повстаннями, в реалістичності яких не даютьзасумніватися соковиті графічні спецефекти.
Однак на перших нотах The Devil and Huntsman стає зрозуміло: справжній бос тут — композитор, це він задає ритм, а решта — режисер, оператор, костюмери та фахівці з монтажу — під нього підлаштовуються. Скрип і скрегіт, що обрамляють розмірений і урочистий ритм барабанів, додають музичному дітищу Сема Лі та Деніела Пембертона атмосферності. Може здатися, що ви дивитеся не стрічку, а довгий, але дуже вдалий кліп.
До години Х - коли завдяки музиці глядач розігрітий, розлючений і сповнений бажання особисто звести рахунки з "поганими хлопцями", - режисер, як і обіцяв, починає Потасовку. Ніхто не піде із зали розчарованим.