Застосування озокериту в домашніх умовах
В останні роки застосування озокериту в домашніх умовах досить поширене, де воно здійснюється за призначенням лікаря. Медичний озокерит загортають у пергаментний папір та зберігають у темному місці. Для того щоб розплавити озокерит, його поміщають у попередньо висушену каструлю (до 3/4 її рівня). Каструлю ставлять на цеглу, укладену в тазу, в яку наливають воду до половини рівня каструлі. Таз із каструлею нагрівають на будь-якому джерелі вогню.
Під час нагрівання слід дотримуватись наступних правил:
- не нахилятися над посудом, у якому плавиться озокерит;
- стежити, щоб у посуд не потрапила вода;
- для більш швидкого та рівномірного розплавлень озокериту помішувати його паличкою.
Довівши озокерит до рідкого стану, каструлю знімають і виливають вміст на клейонку, попередньо вистелену в тазу. Товщину коржика доводять до 3-4 см. Після того, як озокерит охолоне до необхідної температури (вимірюваної термометром), його накладають на відповідну ділянку шкіри. Поверх клейонки кладуть ватник і ковдру.
Після накладання озокериту у хворого з'являються приємне відчуття тепла, сонливість, тому необхідно створити такі умови, щоб він міг спокійно заснути. Після закінчення процедури озокерит знімають, шкіру протирають серветкою.
Озокерит рекомендується накладати не раніше, ніж через 2-2,5 години після їди. Після процедури потрібно відпочити. Слід суворо дотримуватись рекомендації лікаря щодо часу процедури та температури озокериту. Перед кожною новою процедурою можна додати свіжий озокерит. Накладений один раз, він може застосовуватися повторно лише у тих самих хворих. Членам сім'ї, або знайомим хворихвикористовувати його не рекомендується. Забороняється повторно застосовувати озкерит, накладений на гнійні осередки, наприклад виразку.
Аплікації озокериту можуть іноді викликати загострення хворобливого процесу. Це найчастіше спостерігається після 5-6 аплікацій. У такому разі необхідно звернутися до лікаря, який вирішить питання про подальше лікування.