Завтра вони спалюватимуть і книги.
Нема такого кошмару, який не міг би стати реальністю в нашій країні. Сьогодні в Україні, яка тисячу років жила в обстановці або голоду, або загального недоїдання, спалюють їжу. Завтра ці ж люди спалюватимуть книжки. Їм лише дай волю. Дай їм лише команду!
Патріотизм, пам'ять про війну – все це перетворили на кийок. Щоб розібратися з людиною чи неугодною організацією, не потрібно шукати ні доказів, ні аргументів – треба записати їх у фашисти. Фашист Саакашвілі, фашисти у Києві, фашисти у бібліотеках. А за фактом фашистом тепер можна вважати всякого, хто не погоджується з міфами, які створює наша влада. Бандерівці, «іноземні агенти» — жодних півтонів у цій боротьбі не залишилося. Це війна знищення.
Поки нам навіть частково весело, що для спалювання свинини та сиру закуповуються мобільні крематорії, поки що нам здається дивно, що в країні, де реально є жебраки та голодуючі, із розлюченістю знищують якісні продукти. Але тут лишень почни. Книжки, які вилучать із бібліотек кудись треба дівати. Не припадати пилом їм на складі, займаючи місце. І назад до бібліотеки їх також не повернуть – це ясно. Отже, завтра неминуче ухвалять рішення про знищення небажаної літератури.
Ану, підкажіть мені, який режим книги спалював? Книги палили якраз справжнісінькі фашисти. Не ті, яких малюють фотошопом у книжках Слідчого комітету, не ті, яких показують у нашому телевізорі – а справжнісінькі. Нам є з кого брати приклад і у своїй історії. Коли за радянської влади забороняли та вилучали книги та фільми, коли неугодних письменників добре, якщо просто викидали з країни. Ось такі у нас нині ідеали та зразки.
Але я хочу при цьому просто нагадати, що це ідеальнедержава, де 99% були завжди і з усім згодні, де була лише одна ідеологія і загальний патріотизм – отож держава ця розвалилася як трухлявий пень всього за кілька років. Вони цього чи домагаються?