Здивуй мене, Портал - читати оповідання онлайн від авторів-початківців!
Ранок був звичайний. Душ. Легкий сніданок. Дорога до коледжу. І так кожного дня. Я ненавиджу це місце. Вибір зробили за мене. Я чудово розумів, мені набридне цей коледж. Я вже не можу тут знаходитись і хочу кинути все. Але мені ще два роки тут навчатись. Чи повіситися? Або забрати документи і поїхати кудись подалі, щоб ніхто не знав де я.
Ось я був уже поряд із коледжем. Залишалося дорогу перейти, як раптом я почув сигнал автомобіля, потім побачив світло фар. Вони одразу ж згасли.
Навколо було темно, але я міг ходити та говорити. Світло з'явилося в мене над головою, і звідки вийшов чоловік. Дуже худий і блідий. У чорній мантії.
-Здивуй мене, тоді залишишся живий, - сказав він.
-Два рази не повторюю.
-Ти Смерть чи що? Ха-ха, супер. Ні, я не збираюся тебе дивувати.
-Тобто ти не хочеш жити?
-Мені здається ти маєш знати. Ні, я не хочу жити. Може, ти мене здивуєш? Навіщо мені жити? У мене професія буде на зарплату, якої я не зможу сім'ю утримувати.
-У тебе немає сім'ї, - перебив він.
-Вірно. А ще вірно те, що ти все-все про мене знаєш.
-Так, я наставлений за твоєю душею з твого народження.
-Ха-ха, ти смерть. А чи існує доля?
-Можеш покликати її. Зараз утрьох все обговоримо.
-Ні, вона супроводжувала тебе, поки ти був живий.
-Ну, ти ж знаєш, розкажи про моє майбутнє.
-В нас немає часу. Треба йти.
-Стій. Стоп, я сказав. Ти чекав на мене двадцять років, але міг би й сорок, а зараз у тебе раптом немає часу?
-Не "Ну" давай-но прогуляємося, поговори зі мною. Що це за місце?
-Це безодня. Тут душа трапляється зі смертю.
-А Що це світиться?
-Це ти. Подивися на свої руки.
Я постаравсяподивитися, але не міг нічим поворухнути.
-Круто. Ось ти попросив тебе здивувати. Чи багато людей справляються із цим?
-Душ. Людей тут нема. Не багато.
-Чому ти в тілі людини, а я кулька якась?
-У мене немає душі.
-А чи можна мені стати смертю?
-Слухай, ти щось не балакучий.
-Я тебе заберу. І все. На цьому моя місія закінчена.
-Хто автор? - Змінив я тему.
-Шикарна відповідь. Він ось, прямо все створив?
-А навіщо в нашому світі так багато всяких гуру, які твердять, що кожен може бути творцем? Чи це означає те, що я теж можу створити свій світ. І бути там Богом?
-Я ж буду набагато кращою, ніж наш творець. У мене не буде хвороб, у мене не буде рабства, у мене будуть усі рівні, не буде жодної потворності. Знаєш що?
-У мене не буде війни.
-Війна це неминуче.
-У моєму світі уникнути. Не булет релігій – не буде війни. Ресурси будуть нескінченні – не буде війни. І т.д.
-Але, ти ж Бог. Як без релігій?
-Але, я не скажу про це. У моєму світі всі будуть щасливі. На відміну від цього. Я не був щасливий, у мене не було того, що я хотів і заслуговував.
-Ти Не бачив майбутнього.
-У мене був логічний ланцюжок. Виходить, ти знаєш майбутнє, викладай!
-Чому він не живий?
-Він сам не хотів.
-Я чув вашу розмову. Ти маєш виконувати наказ.
-Я маю виконувати бажання душі.
-Ти не зрозумів. Я чув, про що він говорив. Він може стати творцем. Не можна цього допустити. Потрібно зробити те щоб він став задоволений життям. Іди і доглядай за ним.
-Але, він помре рано чи пізно.
-Я подбаю про його пам'ять. Поклич Долю сюди.