Зорові тренування здатні покращити зір під час глаукоми
Воно включало спостереження за 30 пацієнтами, які були розподілені або в групу зорових відновлювальних тренувань при глаукомі (ГЗВТ), або в плацебо-групу (по 15 пацієнтів у кожній). По двоє пацієнтів у кожній групі не пройшли весь цикл динамічного спостереження.
З 14 чоловіків та 16 жінок віком від 39 до 79 років у 20 пацієнтів була відкритокутова глаукома, у 5 – нормотензивна, у одного – закритокутова та у чотирьох – вторинна глаукома. Жодних суттєвих відмінностей у віці, у часі першого діагностування глаукоми, у величині внутрішньоочного тиску та в гостроті зору на вихідному рівні виявлено не було. Обидва очі були вражені у 26 пацієнтів.
Дослідники, використовуючи комп'ютерну периметрію високого дозволу (ПВР), вимірювали природну мінливість зору протягом двох днів на початок тренувань. Вони також використовували очний детектор для вимірювання рухів очей під час периметрії для визначення стабільності фіксації до і після тренувань.
ТренуванняГрупа ГЗВТ пройшла комп'ютерний тренувальний курс, заснований на класичному варіанті вправ з відновлення зору, розроблених у 1990-ті роки в Магдебург. Реагуючи на поступову зміну інтенсивності освітлення як зоровий стимул, пацієнти натискали клавішу пробілу на клавіатурі, як тільки вони розпізнавали цей стимул. Дослідники щомісяця підбирали параметри до створення вправ різних рівнів складності.
Ці тренування «можуть використовуватися при втраті периферичного поля зору, яка спостерігається у хворих на глаукому», - сказав доктор Забель новинному агентству Medscape Medical News. Він зазначив також, що його група перебуває в процесі підготовки тренувальної програми, яка підходить для будь-якогопацієнта.
У групі плацебо тренування полягало у пред'явленні пацієнтові лінійного відрізка у чотирьох різних положеннях у центральній зоні поля зору, який пацієнти розпізнавали, натискаючи відповідну клавішу.
Пацієнти займалися 6 днів на тиждень протягом трьох місяців, по 30 хвилин двічі на день, використовуючи персональний комп'ютер спеціально налаштований для проведення тренувань. 17 пацієнтів тренували праве око, а 13 – ліве.
Швидкість виявлення та швидкість реакціїУ пацієнтів групи ГЗВТ за даними ПВР відсоток виявлення зорового стимулу суттєво зріс - починаючи з 37.45 розпізнавань (середньоквадратичне відхилення (СО) = 21.85) на самому початку тренувань і до 44.17 (СО = 24.39) після ГЗВТ (P = 0.007) порівняно з незначним збільшенням з 38.69 (СО = 27.03) до 39.84 (СО = 29.15) у групі плацебо (P = 0.48).
Дослідники вимірювали також для порівняння зміни здатності розпізнавання у нетренованих очей, але не знайшли особливих змін в обох групах.
Пацієнти групи ГЗВТ продемонстрували також при проведенні ПВР значне прискорення реакції, середнє значення часу якої покращилося з 579.73 мс (СО = 72.97) на початку тренувань до 541.67 мс (СО = 74.78) після тренувань (P = 0.009) порівняно зі зміною від 5 м3. (СО = 71.28) до 559.53 мс (СО = 61.1) у групі плацебо (P> 99).
У групі ГЗВТ було також відзначено покращення результатів при тестуванні полів зору периметрією на білий стимул та синьо-жовтою периметрією.
Клінічна користьДослідники дійшли висновку, що їхні результати є клінічно корисними. «Яким би не був механізм, ми тепер можемо бути оптимістичнішими в тому, що зір при глаукомі не тільки знижується, але може мати такожзначний потенціал підвищення. Отримані нові результати та їхнє осмислення потребують додаткових досліджень, проте доводять необхідність запровадження ГЗВТ для звичайного клінічного використання».
«Важливо зрозуміти, що тренування не впливають на таке захворювання [як глаукома – прим. перекладача], але сприяють ефективнішій обробці інформації мозком», - сказав доктор Забель новинному агентству Medscape Medical News. - "Розвиток розумових здібностей для компенсації недуги, у поєднанні з розумною комп'ютерною програмою у вигляді гри - в цьому полягає фокус."
За його словами, він був здивований високим ступенем досягнутого поліпшення при такій периферичній поразці в оці.