500 десантників Кронштадту
У 2013 р. поверталася до теми у листі Олегу Теору до Пскова. Лист був присвячений культу воїнів святих на прикладі с.Печенкіно та Бірська, у ньому наводилася розповідь про 500 десантників і було прохання підтримати культ княгині Ольги, храми якої зникають.
А мені зробили помилку по батькові, поставивши «Н.О.» замість "Н.Б.". Як 10 років тому у Тюмені. Тоді Борисівну замінили на Романівну, а 2013-го Борисівну замінили на Олегівну.
Модератор секції мене переконувала, що у науці гіпотезу скасовано (?). Вона як О.Ю.Васильєва на патріотичному вихованні.
Рік тому на камені затоки з'явився напис про 500 десантників. Була експозиція про десантників.
У 2016 році експозиція замінена на «Ольгу Грецьку».
До Пскова на конференцію через «патріоти» більше не їздила.
По всій країні почали з'являтися «Ольги»
Першу показову «порку» міністр освіти О.Васильєва, яка до цього займалася патріотичним вихованням, влаштувала також у Петергофі.
Ользі, як сказано, присвятили експозицію, яка замінила експозицію про десантників Кронштадта:
Принц Філіп герцог Единбурзький - чоловік королеви Великобританії Єлизавети II - племінник королеви Швеції Луїзи Баттенберг (Маунтбеттен), яка побувала з матір'ю Вікторією в 25 років на моїй батьківщині в Ніколо-Березівці на Камі, куди вони прибули на ім'я. - Аліса Баттенберг - мати дружина королеви Єлизавети II («Азербайджансько-український «Петроль» та нафтовий бізнес в Ухті А.Г.Гінцбурга та Гофмейстера А.П.Корнілова – нащадка Архангелогородського Тихона Ярославова – завідувача Двора Великої» .
Княгиня Ольга Костянтинівна - дружина вибраного грецького короля Георга I, чию експозицію розмістили в Петергофі, прабабуся Принца Філіпа герцога Единбурзького.
Георг I - чоловік Ольги Костянтинівни-другий син короля Данії Крістіана IX, що успадковував Данський престол за жіночою лінією. Королева Данії Маргарита II - онука короля Швеції Густава VI, другою дружиною якого і королевою Швеції була Луїза Баттенберг.
Навіщо «їм» Греція? Вони там займаються «дослідженнями щодо клімату».
Парк «Олександрія» - зритий.
Камінь із написом про 500 десантників далеко від колишньої пам'ятки в парку Петродвірцевих фонтанів.
Він ближчий до колишнього палацу на березі, де народився царевич Олексій Романов.
Олексіївська тема. Можливо, пов'язана з адміралом Олексієм Олександровичем Романовим, якому зараз приписують псевдонім Сергій Платов («Распутін у ЄС та «Петроль». М.Путятина свекра «Шведської» Романової породнили з "адміралом С.Платовим").
Історії не знають:
Знову гинули Псковські десантники на Донеччині.
Натомість народжуються «міфи», з неодмінною згадкою «псковські десантники»
Той факт, що загиблі видаються саме як «псковські десантники», і те, з якою блискавичністю це все поширюється, говорить про те, що покидання цієї інформації комусь дуже вигідне».
Один із псковських десантників однофамілець екс президента РАН та члена Ради Безпеки Ю.Осипова з Тобольська, до якого була близька О.Ю.Васильєва.
Псковські десантники гинули і 2000 року
Псковський корінь викорчовували багато разів. Тепер взялися до псковської історії.
До Пскова попрямував колишній Уповноважений з прав дитини П.Астахов.
Про гарну ідею ввести посаду Уповноваженого поправам дітей я згадувала у відповіді на звернення Олексія Рогозіна у 2008 році – з Молодіжної громадської палати.
Через рік, 2009 року, цю посаду Уповноваженого з прав дитини запровадили.
Історія про це у статті:
Уповноваженим було призначено Павла Астахова, який починав із захисту мешканців будинків, які потрапили в історію з «Рязанським цукром».
Тепер він поїхав вивчати історію Пскова та демонструвати у Пскові сімейні цінності.
Ольга та Ігор Васильєви не подружжя?
Або це «випадкове» нагадування, що чоловіком княгині Ольги був князь Ігор.
О.Ю.Васильєва близька до військових із 1992 року, тобто. із 32 років.
Я в цей час була радником Голови Тюменської обласної Ради народних депутатів з економіки та надрокористування, їздила до канадської Альберти, названої ім'ям дочки королеви Вікторії, на тему становлення системи платного надрокористування в Україні, вивчення канадського досвіду (Нафта та ікони). Черевина з Ярославових - Оболенських та Ротшильди (Шотландський Замок Скелбо та Трійце-Ликово Князя Оболенського-Сосновка).
Від цього і з'явилися гроші в Україні.
Багато більші, ніж розшукувані царські та церковні скарби, чому присвячена книга О.Васильєвої
І ось, що привертає увагу.
У 2010 році було поширено 3000 листів із вдячністю мені за допомогу.
Але ніхто, жоден із тих, кому я допомагала, не прийшов мені на допомогу в ситуації з моєю половиною квартири, яка без жодних правових підстав зайнята другим співвласником, який вирішив, що це все його, - після того, як йому без узгодження зі мною було передаровано другу половину квартири. Ростреестр у цей час очолював Ігор Васильєв. Йому я направила звернення.
Ситуація отримала такерозвиток.
З цього доводиться дійти невтішного висновку у тому, що працювала просто «фабрика тролів»
"Патріоти" отримують заробітну плату за рахунок чужих праць. Так само як і посади. І отримують доступ до фінансових потоків. 2010 року – це гроші на квартири Ветеранам, суми яких постійно збільшували у бік підвищення.
Так само освоювали мої праці у 2015 році після статей:
Голову Росреєстру Ігоря Васильєва перевели на той самий Кіров, де мені запропонували проголосувати під час поїздки поїздом, після того, як моє конституційне право на дострокове голосування було порушено в Тюмені («І де ОБСЄ? Мені не дали достроково проголосувати в місті Тюмені на відміну від 95 осіб села Лайкове Тюменської області.
У статті я висловила стурбованість таким:
«Я не можу бути проти пам'ятної дошки Н.І.Бусигіну на Мийці 31.
Я сама почала пошук і особисто їздила до архівів Гатчини. Питання, хто має намір посилитися, «зібравши результат»?
Може, це такі «сили», що краще без пам'ятної дошки. »
Я провела думку про те, що експлуатується почуття поваги до військових, є ознаки того, що це робиться на користь тих, хто привласнює чужі результати. Я одного разу звертала увагу, що навіть монгольська орда брала 10%.
Ці беруть 100% та роками.
Такого ще історія планети не знала.
Інтелектуальна праця - така сама праця.
Проект має ознаки міжнародної.
Я його називаю олігархічний сталінізм.
Але їм дуже хочеться виглядати пристойно.
Щоб їх приймали у високому суспільстві планети.
І не нагадували про загиблих десантників.
Адже якби Україна підготувалася до війни у 1941 році, прислухалася б до тих, хто говорить правду,поважала їх, то не довелося б заплатити життям 500 десантників за паузу лише в години та дні, в які працями ленінградців встигли побудувати додаткові оборонні рубежі та обручка оборони не була прорвана.
Не загинули б і псковські десантники через незнання історії слов'янофілів та української історії: